8 спостережень за 8 років в Лондоні 19 вересня 2013 року з к | Не боги горшки ліплять
8 спостережень за 8 років в Лондоні
19 вересня 2013 року з квитком в одну сторону я сів на літак до Лондона. Через пару днів у мене починалася магістерська програма в London College of Commmunication. Я й близько уявити не міг, що буде далі.
***
Ось мої 8 спостережень за 8 років:
1. В Лондоні насправді не така вже й погана погода. Для порівння: в Лондоні щорічно випадає 690 мм опадів, у Києві — 610 мм, а у Львові — 852 мм.
2. Місто відкривається шарами. Перший рік ти поводишся як напівтурист, потім думаєш, що вже все прошарив. Потім знову розумієш, що нічого не шариш — і так нескінченно. Щороку мені здається, що я вже все обходив і побачив. Але десь обов’язково знаходиться новий закуток; паб, де я ще не був і музей, який я ще не бачив.
3. Тут завжди є хтось, хто більше від тебе шарить, хто більше досягнув, хто більше від тебе заробляє і так далі. Це дуже цікаво і мотивує.
4. Разом з тим, тут абсолютно всім пофіг на те як ти виглядаєш, скільки в тебе грошей і яке у тебе походження. Це розслабляє.
5. Я почав думати про Лондон як дім приблизно через 4 роки після переїзду. Як сьогодні пам’ятаю: я з’їздив в Лос Анджелес на тиждень, прилетів назад, йшов по Тауерському мосту і зрозумів як же добре повернутися.
6. На третьому році я зрозумів, що немає сенсу виробляти британську вимову. Для місцевих вона всерівно буде фальшивою, а не місцевим пофіг. Насправді всім пофіг. З того моменту я просто переключився на нейтральну міжнародну вимову.
7. Моя найулюбленіша лондонська їжа — це бейгли з Бріклейн і chips з будь-якого чіпшопу (грубо порізана картопля) з великою кількістю оцту і підливкою.
8. When a man is tired of London, he is tired of life, for there is in London all that life can afford.
