З 24 лютого у російському телеграмі раптово припинилися критич | Димiтряка - Південноросійський орієнтарист

З 24 лютого у російському телеграмі раптово припинилися критичні публікації. Мовляв, не час для критики, вона тільки підриває бойовий дух, зараз закінчиться війна, тоді все виправимо.

Минуло майже два місяці, війна не збирається закінчуватися, а багато рішень, які варто було прийняти в лютому, приймаються з великим запізненням або взагалі не приймаються. На кшталт постачання цивільного населення, режиму проходу кордону, каламутних схем доставки палива, виплат мобілізованим та багато чого іншого.

Хто винен? В цьому винні й ті, хто писав про "не час для критики" та "коней на переправі не змінюють". Так само винні ті клоуни, які багато років у телевізорі розповідали про приладчики, що не мають аналогів, писали про переляканий від виду російського літака екіпаж американського есмінця, про тупих хохлів, які розбіжаться від одного лише виду танкових колон та іншу нісенітницю. Усі ці Конанихини, Рогаткіни, Леонкові, багато інших, які за фактом просто інформаційно прикривали майбутні провали. На кожному з них частина відповідальності за загублені життя і цивільних і військових. А також на тих, хто зображував спеціалістів з української політики, медіа, піару.

Тоді рік-два тому теж просили не критикувати. Казали: "Зараз не час. Ось завтра буде час. Можна буде критикувати. Але зараз це поразка та алармізм."

У чому полягає чиновна логіка? Як правило, урядовець пропонує вирішити питання без галасу, прибрати публікації. І тільки ви погодитеся, видаліть піст, він змаже ще сильніше. Просто краще підготуватись.

А виявляється тоді, рік, два п'ять тому, був для критики саме час. І зараз саме час. Для критики завжди є час! Тому найнебезпечніший ефект відсутності критики це сп'яніння від своєї брехні. Критика – як санітар лісу, не дає втратити зв'язку з реальністю. Критика – це необхідна частина будь-якої системи.

Як контррозвідка в армії. Чи скасовують контррозвідку на період бойових дій? Ні! Також і критику не можна скасовувати на період бойових дій. Без неї, без зміни коней на переправі жертв і неадекватів буде лише більше. Замовчуючи факти ідіотизму на митниці, в адмініструванні територій, розкрадань в армії врешті-решт ви тільки відтягуєте їхнє рішення.

Потім після війни не буде винних. Будуть лише переможці та ті, хто програв. Переможців, як відомо, не судять. А тих, хто програв, немає. Але помилки виправляються лише під час війни. Напевно, війна взагалі вигадана саме для того, щоб виправляти помилки.