Іноді простіше, якщо людина зникне. Рецензія на український ко | nerdgasm

Іноді простіше, якщо людина зникне. Рецензія на український комікс «У м’яті»

Думала, чим так чіпляє «У м’яті», – камерною меланхолією. Думки двох людей у межах однієї кімнати, з якої вони виходять лише на декілька сторінок, щоби потім знову повернутися до тет-а-тет зі стінами.

Борис Філоненко, Данил Штангеєв та Антон Резніков зробили андеграунд, який не вийде у мейнстрим. А я спробувала про нього розповісти з допомогою улюбленого стендапу та Михайла Коцюбинського.