а чому настільки важко дати своїм героям хоча б якісь імена ч | nesvidomo

а чому настільки важко дати своїм героям
хоча б якісь імена
чому це обов'язково змушені бути
вже такі спечені
серверовані
перетравлені
виблювані "він і вона"
чому вони завжди мають мати
певний всім відомий набір рис і вдачі
чому «вони» завжди такі красиві молоді і обкурені
і ніколи не товсті чи хоча б реалістично ледачі

я питаю у «вона»
що ти любиш
і чую тихе хрипке «його»
стоїть у чорній сукні
дивиться вгору заплаканими очима
щось підкурює
я не стримуюсь і питаю «ну так, кого?»
опиши його
намалюй його
зрештою хоча б придумай «його» ім’я
хай він буде Гансом чи Христофом
або традиційніше — Микита або Ілля
я питаю у вона
що ти любиш окрім його
мовчить
кліпає очима
дивиться в підлогу
витирає мокре чоло
каже «який складний у вас вид запитання!»
каже люблю його руки
люблю коли він бере мене на вечірці
в душі
в батьківській спальні
я питаю «а «його» тебе любить взаємно?»
вона знов кліпає очима
знов щось підкурює
починає плакати
каже «ні, мабуть ні, напевно»

припиняю розмову
і думаю
я б не написала про неї вірш
проте напишуть багато
бо це ж «вона»
і ніхто ніколи ні за що
не наважиться дати їй
ні грошей, ні особистості, ні ім’я