Незручний канал

2022-08-02 15:40:36 Колись подавалася на одну програму для журналістів, і от мені прийшов лист, що я пройшла в другий тур відбору і тепер маю відправити їм мотиваційний лист.

Серед питань, на які я маю звернути увагу в листі, є таке: "Ким себе бачите через п’ять років і чому".

Навіть не знаю, як реагувати, якщо чесно.

По-перше, я не бачила таких питань з часів студентства, коли подавала заявки на вакансії для початківців.

По-друге, я не розумію, як можна бачити себе кимось через 5 років в країні, де йде війна, в світі, який пережив пандемію, де є загроза мавп"ячої віспи, нових штамів ковіду та ядерного вибуху разом узятих

Чесно, через 5 років я хотіла б спочатку ВИЖИТИ, а там вже - по ситуації. Відкрити / Коментувати

2022-08-01 10:32:52 ​​Днями як представниця ГО «Жінки в медіа» взяла участь в робочій зустрічі громадського сектору з міністром внутрішніх справ, представниками Нацполіції та МВС. Правоохоронці вбачають, що скоро на Україну чекатиме нова хвиля домашнього насильства, зокрема, через складний психоемоційний стан українців та українок через війну.

Вже зараз представники громадського сектору, правозахисних організацій відмічають деякі моменти, які, ймовірно, впливатимуть на розвиток ситуації в подальшому. Наприклад, однією з причин, чому жінки не звертаються до правоохоронців щодо випадків насильства в сім’ї, є сором: мовляв, в країні - війна, а я тут зі своїми домашніми проблемами.

Крім того, досі актуальними, на жаль, залишаються такі моменти як банальний брак знань з цієї теми: не всі розуміють, що саме є насильством, які види домашнього насильства існують. Є деякі прогалини і в медіасфері та публічній комунікації. Так, до прикладу, використання такого терміну як «жертва» - його рекомендуємо замінити на «потерпіла» або «постраждала особа», щоб уникнути ризиків ретравматизації.

Допомогти заповнити такі прогалини могла б спільна інформаційна кампанія із залученням представників з медіа, правоохоронних структур та профільних НГО. Тож сподіваємося на плідну співпрацю вже найближчим часом Відкрити / Коментувати

2022-07-29 10:12:29 "На прикордонних територіях найчастіше мали місце майнові злочини, як-от, наприклад, викрадення особистого майна людей, також побої та катування. Але не було масових розстрілів і сексуального насильства у великих масштабах. Чим ближче до Києва, то більше ми фіксували випадків саме згвалтувань жінок та дівчат. Натомість, на Сумщині також є свідчення про зниклих безвісти жінок, проте тіл виявлено не було"

Ще один мій матеріал про воєнні злочини в Україні. Розбиралася, яким чином їх документують та фіксують, і хто має розслідувати такі кейси.

В тексті також є два відео. Відкрити / Коментувати

2022-07-28 10:29:30 На англомовній версії НВ вийшов мій матеріал про організацію, яка допомагає українцям евакуюватися з гарячих точок.

Є там історія Світлани - мешканки Маріуполя, яка отримала тяжкі поранення під час обстрілів міста в березні. Її чоловік загинув, квартира і машина лишилися на окупованій території:

“Будинок згорів і “склався” просто в труху. Я ж прийшла до тями, лежачи на вулиці — сусіди повезли мене в кардіологічне відділення, місце, де мені могли надати хоча б якусь допомогу. В мене був перелом пальців, рвана рана стопи та перелом стегна”, - так згадує про 13 березня 2022 року Світлана. Саме того дня в Маріуполі вона потрапила під ворожий обстріл.

Будинок, в якому ховалася вона та дванадцятеро інших осіб — мирних жителів, влучила бомба, скинута з російського літака. Шестеро людей, серед яких — цивільний чоловік Світлани, загинули.
Дев'ять днів поранена Світлана провела в маріупольській кардіології. Сім з них — коли місто ще було під контролем українських військових, і два — коли туди вже зайшли росіяни. Відкрити / Коментувати

2022-07-26 09:09:00 В нас на НВ має вийти серія матеріалів про різні соціальні групи, спільноти людей тощо під час війни.

Перший текст - це про ЛГБТ. Маю чотири історії про людей, які захищають Україну та/або допомагають людям, які так чи інакше постраждали від цієї війни.

Цікаво, що троє з чотирьох героїв під час запису інтерв"ю знаходилися безпосередньо на фронті. Відкрити / Коментувати

2022-07-25 10:53:44 Є в роботі журналіста одна річ, з якою періодично доводиться стикатися. Це коли герой очікує, що йому заплатять за інтерв"ю.

Я до такої практики зазвичай не вдаюся, та і в моєму професійному середовищі це сприймається якось, м"яко кажучи, не етично. Але так, я знаю, що деякі ток-шоу платять героям за участь, також іноземні канали можуть пропонувати гонорари експертам за включення.

Та якщо це - звичайне інтерв"ю зі звичайною людиною , яка просто розповідає про свій досвід, то платити за таке, як на мене, правило дурного тону.

Чому?

Мотивація. Якщо передбачається оплата, то саме гроші є головною мотивацією для людини, яка дає інтерв"ю. А не сама участь і не бажання щиро поділитися своєю історією та своїм досвідом.
Тому тут є ризик, що за гроші герой буде розказувати журналісту не те, що відчуває насправді, а те, що журналіст хотів би почути - бо ж заплатили...

Імідж. Варто лише раз заплатити комусь за розмову, і про це, скоріш за все, дізнаються, особливо, якщо журналіст працює з +- однією сферою / тематикою. Що потім? А потім інші герої просто не захочуть спілкуватися безкоштовно, бо ж Х давав інтерв"ю за гроші, а чому тоді інші мають робити це безоплатно?

Витрати. До прикладу, через мене як через журналістку щодня проходить ціла купа історій. Щось я беру в роботу, щось відкладаю на потім, щось не беру взагалі. Тобто це пару десятків історій щотижня. Тільки те, що бачу або чую я. А ще є інші журналісти в нашому ЗМІ.
Якщо просто спробувати уявити, що кожному герою або героїні платили би за коментар або інтерв"ю, стає ясно, що так можна вийти на величезні суми. Таких грошей просто немає у звичайних редакціях (ну, може, в якихось олігархічних проросійських медіа вони раніше і були)
А якщо навіть і є, доцільніше використовувати бюджет на інші, більш корисні речі.

Тому так. Пост навіяло, бо нещодавно людина, яка сама відгукнулася на моє оголошення про пошук героїв, запитала, якою буде оплата, а коли дізналася, що оплати не буде, зникла.

Під "звичайною людиною" маю на увазі, що це - не експерт національного або міжнародного рівня в якійсь конкретній сфері, якому, припустимо, платять за фаховий коментар по якомусь конкретному питанню. Відкрити / Коментувати

2022-07-21 11:08:35 Від цієї війни страждають тисячі людей: гинуть, отримують тяжкі травми, втрачають близьких, залишаються без домівок. Проте якось так виходить, що чиїсь історії стають публічними і обговорюються на шпальтах всіх ЗМІ, а хтось, на жаль, так і залишається лише цифрою в загальній статистиці.

Один з нещодавніх публічних кейсів став таким завдяки жесту одного відомого радника в одному відомому міністерстві. 26 червня, в день, коли російська ракета потрапила в житловий будинок в Києві, він показав на камери російський паспорт постраждалої жінки.

Її звати Катерина Волкова. Її чоловік, Олексій Нікітін, загинув одразу - він опинився в епіцентрі. Донька Євгенія отримала поранення - це її, сміливу дівчинку, ви всі бачили на фотографії, яку оприлюднили в ДСНС.

Отут - інтерв"ю з Катериною та братом її загиблого чоловіка, Андрієм. Відкрити / Коментувати

2022-07-20 18:13:49 Випадково винесло фейсбуком пост-рекламу колишнього журналіста, учасника Майдану та ветерана АТО, який тепер пішов у психотерапію та пропонує свої послуги.

В оголошенні він вказує вартість послуг - 600 грн за годину. Але пише, що деяким категоріям, як-от ветеранам, особам, які втратили роботу через війну тощо, готовий надавати допомогу безкоштовно.

Та, мабуть, якось не правильно таргетує рекламу. Тому що в коментарях з'являється купа людей, для яких 600 грн / год - це космічні ціни, і які намагаються якось зашеймити людину. На думку багатьох, він має допомагати безкоштовно всім, ну, в крайньому випадку, красна ціна такій роботі - 200 грн за годину.

І все це - дуже сумно. По-перше, бо це показова історія, як люди не цінують чужу (і, мабуть, так само свою власну) працю. Якщо для когось ок сама думка, що можна витрачати своє життя на роботу за 100 грн / година і нічого з цим не робити, це не весело.

По-друге, це прекрасна ілюстрація того, як "пересічні громадяни" в принципі ставляться до культури психотерапії. Зовсім не орієнтуються в розцінках (інакше знали б, що 600 грн / год - це ще дуже дешево), не розуміють самого сенсу психотерапії та того, як відбуваються сеанси.

По-третє, живуть в парадигмі "все погано, нема чого їсти, нема роботи, стан жахливий", але нічого з цим не роблять. Бо якби робили б, і якби цікавилися шляхами отримання допомоги, то знали б, що зараз в Україні є ціла купа справді безкоштовних соціальних послуг: кризові центри, гарячі лінії, шелтери, соціальні психологи тощо.

Та, на жаль, багатьом простіше знецінити чужу працю, зайвий раз поскаржитися на життя і нічого з цим не робити. Але так - нічого не зміниться. Як би сильно не хотілося. Відкрити / Коментувати

2022-07-20 10:20:54 ​​Кожен раз, коли обіцяю собі не робити надто довгі тексти, а потім така: ой, 17 тис знаків за день, йой, най буде Відкрити / Коментувати

2022-07-18 14:56:00 ​​На вихідних мала можливість долучитися до зустрічі з колежанками з ГО "Жінки в медіа". Обговорили плани і стратегію розвитку організації та набрейнштормили дещо цікаве.

Далі буде, тож не перемикайтеся Відкрити / Коментувати