Юкіо Місіма Сьогодні минає півстоліття від смерті видатного я | Ніцше, думи, два клевця

Юкіо Місіма
Сьогодні минає півстоліття від смерті видатного японського письменника Юкіо Місіми (Хіароке Кімітаке). Зранку 25 листопада 1970 року він відіслав до видавництва свій останній роман, а сам, з групою однодумців з Товариства Щита, спробував підняти на повстання військову частину. Метою повстання було відновлення повноти влади імператора та непідлеглості Японії. З цього задуму, зрозуміло, нічого не вийшло, солдати частини просто підняли його на сміх, і такий поворот не став сюрпризом до Місіми. Як справжній самурай він вчинив сеппуку – болісне ритуальне самогубство через розтинання живота. Адже, за японською традицією, лише в такий спосіб самурай, що опинився в незручній для честі ситуації, може довести вагу свого слова, чистоту намірів і щирість дій. Сеппуку Місіми стало вершиною його Шляху, шляху самурая ХХ століття, на якому зливаються в одне правильне і прекрасне, слово і дія, перо і меч.
«Та все це можна було відкидати як порожні розмови, доки Місіма насправді не втілив свої слова у життя. Чи думав він підштовхнути до самогубства своїх послідовників? Звичайно, ні. Навпаки він переконував свого помічника Моріту жити далі. Він бажав щоб Моріта та інші члени Товариства Щита, і всі, хто хотів бути подібним до них – віддавали перевагу смерті перед безчестям, подолали свій страх смерті і далі боролися за відновлення японської цивілізації. (…) Смерть Місіми надихнула величезну кількість людей на такі ж самовіддані життя. Ми згадуємо його смерть, щоб сьогодні вона могла надихнути на таку ж відданість» (Грег Джонсон).