Жюльєн Фройнд про полемологію Поняття «полемологія» запровади | Ніцше, думи, два клевця

Жюльєн Фройнд про полемологію

Поняття «полемологія» запровадив у 1945 році Гастон Бутуль (Gaston Bouthoul). Під цим поняттям він розумів наукове вивчення явищ війни і миру, поза ідеологією чи політичною орієнтацією, пацифістською чи іншою, та не обмежуючи дослідження лише міжнародними відносинами і правом. Його ініціатива швидко знайшла підтримку в інших країнах, таких як США, Велика Британія чи Німеччина, а також у Інститутах дослідження миру, правда у більш іренологічній*, ніж полемологічній перспективі. В принципі полемологія і дослідження миру мають однакову мету, але різні методології. (…)
Гастон Бутуль вибрав підхід, відповідніший духові науки. «Хочеш миру – пізнай війну» - завжди повторював він. Дуже легко робити пацифістські заяви та засуджувати війну, будучи впевненим у підтримці публіки. Але вчений повинен не шукати оплесків, а здійснювати критичний аналіз явищ миру та війни. Тому він зосередив всі свої дослідження на найповнішому пізнанні війни… Він більше не розглядав мир як ізольований стан, а як суспільні стосунки, вписані в контекст інших людських стосунків. Для цього він збільшив кількість способів розгляду (в сенсі причинного плюралізму) : концептуальний та морфологічний аналіз, історичне дослідження, статистичний та анкетний методи. Він використовував різні напрямки психології, соціології, біології і особливо демографії. Він намагався розробляти нові методи, такі як полемологічні і хроністичні барометри. Врешті він досліджував деякі фундаментальні поняття, такі як ментальність, колективна агресивність, свято чи пацифізм. Його методи привели його до неприємних для іренологів висновків. Наприклад, коли він із здивуванням виявив, що цілі війни співпадають з цілями миру, що пацифізм може бути полемогенним фактором, або коли він разом з голандцем Рьолінгом виявив, що вимоги справедливості – це одне з найголовніших джерел війни. Хоч він і присвятив кілька праць поняттю миру, він ніколи не претендував на роль «миротворця». (…) Проблема, яка його хвилювала була такою: чому люди, що так пристрасно хочуть миру, залишаються зачарованими війною і насильством?
З думками, подібними до тих, що надихали Гастона Бутуля, я створив кілька років тому Інститут полемології при Страсбурзькому університеті гуманітарних наук, але надав полемології ширшого трактування. Я розумію полемологію як науку про конфлікт в цілому, а не лише як науку про війну і мир, тобто як науку про всі конфлікти, якими б вони не були – політичними, економічними, релігійними, соціальними та іншими. Я покликаюсь у цьому на «полемос» Геракліта, який включав у це поняття не лише війну, але також незгоду, ворожнечу, антагонізм, напруженість. Тому полемологія займається економічними страйками, революціями, ідеологічними протистояннями, або явищем насильства загалом, а також явищами згоди, компромісу і миру, які неможливо соціологічно зрозуміти без звернення до людського конфлікту.
*Іренологія – наука про мир .
Уривки перекладено за книгою Жюльєна Фройнда “Соціологія конфлікту» - Julien Freund. Sociologie du conflit., Presses Universitaires de France, 1983, p.56-60
#фройнд #бутуль #полемологія