Політика шахової дошки
Шахи зародились як військово-стратегічна і політична гра. Тому вони у
простій і загостреній формі виявляють принципи війни і політики. Шахова дошка – найдоступніша ілюстрація шміттівського розуміння політики, як публічного протистояння організованих груп «друзів» і «ворогів», чорних і білих фігур.
Коли дітей навчають шахам, їм пояснюють принципи розігрування дебюту. Принципі ці дуже промовисті, і насправді стосуються не лише шахів.
1. Займай пішаками центральні поля. Займай стратегічно важливі пункти.
2. Якнайшвидше вводь у гру легкі фігури – коней і слонів. Затримка з мобілізацією – шлях до поразки.
3. Убезпечуй короля – роби рокіровку.
4.
Заважай суперникові робити те саме. Щоб не дати суперникові зайняти центр пішаками, затримати його фігури, завадити рокіровці – часто йдуть на жертву пішака , а то й легкої фігури. Це називається «гамбітом».
5.
Той, хто має перевагу – зобов’язаний атакувати, інакше перевага вивітриться, а то й перейде до суперника.
