Запитали нещодавно мою думку з приводу закону про демобілізаці | Ночной Сталкер

Запитали нещодавно мою думку з приводу закону про демобілізацію через 18 місяців.

Ну що я можу сказати.
1. Впевнений, що за ситуацією "тебе призвали і служи до перемоги, загибелі чи інвалідності" все одно треба щось робити, бо люди втомлюються, видихаються, демотивуються.

2.Звісно, воювати втомлюєшся.
Але головне не це. В короткі часи, коли ти можеш потрапити у мирні міста, ти бачиш картину, коли вулицями ходять здорові мужики, ресторани забиті під зав'язку, фітнес-клуби теж не страждають від відсутності клієнтів чоловічої статі.
І не треба казати, що всі ці тисячі чоловіків - хворі або багатодітні, ми всі знаємо, що це зовсім не так. Якийсь відсоток - так, але більшість - ні.
І у бійця виникає закономірне питання: "Чому я, а не вони? Чому я маю воювати до упору, а вони спокійно живуть так, як і жили?".
Ось що вкурвлює найбільше.

3.Думаю, що цей закон не буде прийнятий.
Причина проста: щоб поповнити лави демобілізованих, треба буде відловлювати людей буквально на вулицях, а на це ніхто не піде, бо це буде дуже серйозний удар по репутації влади.
Так, подібні поодинокі випадки вже бували, але це скоріш виключення з правил.

Але, повторюся, з цією ситуацією дійсно щось треба робити.