/ім'я літа/ відлітай із димом трави горілої, з журавлями, із | Ніколассон

/ім'я літа/

відлітай
із димом трави горілої, з журавлями, із теплим вітром.
осідай на кедах дорожнім пилом, згасай сутінковим світлом,
заплетися сюрчанням цикад оманливим,
голих полів мовчанням,
доки духи ставків на плесах туманами пишуть слова прощання.

забирай
проміння білого стріли, що лихо тримали осторонь,
розчиняйся у сутінках словом сили, співами алконостів,
залишай сліди у бджолиних сотах, тьмяній латуні заходу
і згасай у повітрі останніми нотами
спеки вогкого запаху.

як на темному тулубі вічного дерева листя зробиться чахлим,
заховайся у дубі, сосні, терені, пір'ї білої чаплі,
і коли ластів'ята тонким голосом змусять сніги міліти,
повернися з наступним витком ко́леса,
взявши ім'я літа

(12.VII.2021)