захід у жовтні
коли ватра заходу дотліває,
небо стає бузковим,
як губи потопельника
на Русалчин Великдень.
крізь щілини у брамі осені
протяги
приносять паростки диму,
вирвані з вогнища
на городі сусідів.
коти забиваються на горище,
слухаючи,
як тріщить зерно
у жорнах Великого Млина,
а собаки здіймають голови
і сторожко обнюхують
холодні пальці
осіннього вітру.
і тоді
як сиротливі духи врожаю
постають із ран на тілах полів
і бродять уздовж ріллі,
а ласки у стайнях
видираються на шиї коней
і плетуть коси у гривах,
розмітаючи сутінки,
ніби пил у Чистий Четвер,
баба бреде до курника
і зачиняє птахів.
