Нейтралітет на Карибах, або Не де Голь
Після того, як Франція капітулювала р., Високий комісар на Західно-Атлантичному театрі бойових дій адмірал Жорж Марі Ахіл Жозеф Робер отримав резолюції Генеральних рад французьких колоній Мартиніки та Гваделупи – вони вимагали передати їм повноваження парламенту Франції та продовжити війну на боці Великої Британії
Адмірал, якому підпорядковувалася також Французька Гвіана, мав у розпорядженні не тільки колоніальні гарнізони, але і єдиного французького авіаносця «Беарн». Цей корабель доправив зі США американських літаків, придбаних до капітуляції. А ще було два крейсери та кілька менших військових кораблів. Робер контролював тонн із золотого запасу Франції – їх не встигли витратити на військові закупівлі в США. Тож він мав значно ліпші стартові позиції, аби очолити опір за тоді лише заступника міністра оборони де Голля, який втік до Великої Британії і попервах цілковито залежав від її уряду
