16 липня – пам’ять преподобного Олександра, первоначальника об | Ніжинська єпархія УПЦ

16 липня – пам’ять преподобного Олександра, первоначальника обителі «Незасинаючих»

Угодник Божий народився в IV столітті і перші роки життя провів на одному із островів Егейського моря. Здобувши чудову освіту в Константинополі, невдовзі був прийнятий на військову службу. Через деякий час воїн Христовий зрозумів всю марність земних благ і роздав усе своє майно нужденним, щоб служити лише Богу.

Прийнявши чернечий постриг в одному із сирійських монастирів, преподобний Олександр чотири роки провів в суворому послусі та духовних подвигах, після чого отримав від настоятеля благословення на самітництво в пустелі. Полишаючи обитель, праведний монах узяв із собою лише святе Євангеліє, якому слідував буквально.

Невдовзі біля пустинножителя почали гуртуватися інші ревнителі чернечого благочестя, кількістю понад 400, для котрих він заснував дев’ять монастирів. Богоугодний настоятель Олександр бажав на ділі втілити в святих обителях апостольську заповідь: «Безперестанно моліться» (1Фес. 5:17). Через три роки посту і сердечної молитви блаженний отримав від Спасителя одкровення, як на землі слідувати прикладу невпинного славослів’я, котре співають Ангели Царю Небесному.

Преподобний Олександр організував богослужіння у монастирях наступним чином: усі ченці були розділені на 24 молитовні зміни. Чергуючись щогодини, монахи, в проміжках між уставними відправами, день і ніч співали псалми пророка Давида, цілодобово прославляючи Вседержителя.

Впродовж двадцяти років святий Олександр був настоятелем. Поставивши замість себе богоугодного праведника, блаженний старець відправився проповідувати язичникам Слово Господнє містами Персії. Дійшовши до Константинополя, він заснував ще одну обитель, де також увів устав «Незасинаючих».

Після плідних чернечих подвигів, у 430 році преподобний Олександр відійшов у Вічні обителі Господа нашого Ісуса Христа.