23 липня – пам’ять преподобного Антонія Печерського — засновни | Ніжинська єпархія УПЦ

23 липня – пам’ять преподобного Антонія Печерського — засновника Києво-Печерського монастиря і основоположника руського чернецтва.

Великий світильник Православ’я був родом із міста Любеча, що на Чернігівщині. Праведник прийняв чернечий постриг в одному з афонських монастирів і через деякий час отримав благословення повернутися на Русь.

Промислом Божим святий обрав пагорб поблизу села Берестове і оселився у печері на березі Дніпра. Блаженний Антоній постійно перебував у пості і молитві, духовно збагачуючись чеснотами. Про його праведне і подвижницьке життя стало відомо багатьом і невдовзі біля святого почали гуртуватися інші ревнителі благочестя.

Преподобний Антоній, бажаючи самітництва, поставив над численною братією у Христі богоугодного настоятеля, а сам він віддалився в іншу печеру. Ця печера разом із іншими, викопаними біля неї, одержала згодом назву Ближніх, або Антонієвих печер, а старі печери стали називатися Дальніми, або Феодосієвими.

«Богоносний отець наш Антоній, як зерно – пішов у землю, і, в буквальному сенсі – увійшов у печеру під землею, для того, щоб принести плід праведності. І цей плід сьогодні поширюється по всій нашій благословенній землі і живить тих, хто прагне духовного збагачення», — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.

Ще за життя преподобний Антоній прославився тим, що за його молитвами відбувалися дива та зцілення. Особливо це стало явним при будівництві ним великої Печерської церкви. Сама Цариця Небесна чудесним чином явила покровительство у зведені храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Передбачаючи свою близьку кончину, праведник Христовий заповів не набувати його мощі, які й досі по Божій волі лишаються прихованими від очей людських. Преподобний Антоній відійшов у Вічні обителі нашого Спасителя весною 1073 року, проживши 90 років.