Що нам святкувати 23 лютого ? Поколінню, яке жило в СРСР, ц | Nотатки Крука
Що нам святкувати 23 лютого ?
Поколінню, яке жило в СРСР, цей день запам'ятався новими шкарпетками, трусами й різноманітними мильно-рильними аксесуарами. День радянських чоловіків був скоріше мужицьким, ніж мужнім.
Те, що річниця Червоної армії припала на 23 лютого, є просто випадковістю. Ця дата є похідною від радянського документообігу та бюрократичних проволочок. Вже у 1923, коли цю річницю вперше намагалися відсвяткувати масштабно, виникла проблема обгрунтування саме цієї дати. Легенда про червону перемогу в цей день під Нарвою у 1918 була вигадана аж в 1930х. Жодних архівних підтверджень цій перемозі досі не віднайдено. Російські війська в ті дні панічно кидали позиції і тікали, уникаючи боїв. Тому перемогу в тих подіях віднайти практично неможливо.
Щоб лишитися упередженим, зазначу, що Червона армія була все-таки потужним військовим формуванням і за свою історію отримала чимало перемог, в тому числі і над нами, українцями. Святкувати ж саме цього дня - просто бюрократична традиція, яка так яскраво підкреслює російську ментальність. Тож, «армійські» святкування 23 лютого безглузді, навіть якщо відкинути довгу і справді аргументовану розповідь про те, що радянська армія не є українською.
Втім, українцям все-таки є що святкувати цього дня. 23 лютого 2021 виповнюється 120-річчя з дня народження Леоніда Перфецького, знакового культурного діяча, українського ветерана-кавалериста і художника-баталіста. Він писав свої твори за власними спогадами і розповідями учасників подій, яких знав особисто. Його картини «Піднесення українського прапору на чорноморськім фльоті. 29 квітня 1918» та «Бій під Крутами» є не тільки витворами мистецтва, але й документальними свідоцтвами очевидця подій.
Але є і цікавіший внесок Перфецького в національну культуру. Адже саме він започаткував український комікс як явище. Він створив серію малюнків «Україна в боротьбі», де була відображена історія боротьби УПА під час Другої світової війни. Ця серія у 1953 була опублікована в США у коміксному форматі. Це творилося в час, коли повстансько-партизанська боротьба в лісах на Заході України ще тривала. Пізніше Перфецький продовжив свою роботу на коміксній ниві. І з-під його пера вийшла «Енеїда» Котляревського, намальована в реаліях перших національно-визвольних змагань, де троянці вдягнені в однострої Дієвої Армії УНР, а їх противники – в уніформу більшовиків й білогвардійців. Комікси від початку мали в тому числі й політичний підтекст (американські, наприклад, плекали славнозвісну «американську мрію» і відповідні цінності). Перфецький практично одразу зрозумів глибинний сенс жанру. Тож, коли наслідки поранень не надавали йому можливості боротися, він не лишав боротьби, долучившись своєю творчістю до війни інформаційної.
Комікси Перфецького не просто присвячені питомо українській тематиці, вони є справді самобутнім витвором національної культури. Таким же самобутнім як японська манга чи європейські графічні романи. До нього українські історії в картинках не були цілісним явищем, їх сценаристи й художники були людьми абсолютно різними, навіть з різних кіл спілкування. А Перфецький був художником, колористом і сценаристом одночасно. Тож, його цілком впевнено можна називати Батьком Українського Коміксу. І саме цю річницю українцям варто відзначити. Тим більше, що вона є в державному переліку цьогорічних пам'ятних дат та ювілеїв.
Комікс – явище не тільки сучасне, але навіть футуристичне. Комікс-індустрія однозначно має майбутнє. І цим варто користуватися. А розпочати можна з запровадження Дня Українського Комікса. І тут цілком логічною буде річниця Леоніда Перфецького.
Тож, українцям варто назавжди забути про фейковий день радянської армії і військово-морського флоту, а 23 лютого варто святкувати День Українського Комікса!
На фото – «Но греки, як спаливши Трою, зробили з неї скирту гною, він взявши торбу тягу дав…» малюнок з коміксованої Леонідом Перфецьким «Енеїди».
