​​Позанаціональний паранаціоналізм Націоналістичний рух в РФ | Nотатки Крука

​​Позанаціональний паранаціоналізм

Націоналістичний рух в РФ до сьогодні не являє собою ніякої єдності. Ані ідеологічної, ані тим більше організаційної. І питання тут не стільки в кремлівському режимі, як у несформованості російської національної еліти-інтелігенції. У 1990х, коли український націоналізм був вже рухом зі сформованою ідеологією, організаційною традицією й навіть міжфракційною боротьбою, націоналізм російськийв перебував лише на зародковій стадії. До 2020х російські націоналісти так і не сформували ані самобутньої націоналістичної системи, ані власної адаптації якогось з європейських аналогів. Спроб було багато, але серед них не було успішних.

Єдиною відносно успішною й справді самобутньою ідеологічною системою на теренах РФ стал націонал-більшовизм. Але націоналізмом його назвати все-таки складно. Скоріше паранаціоналізмом - тим, що знаходиться десь поряд з націоналізмом. До того ж це явище було все-таки позанаціональним, тому сказати, що націонал-більшовизм позитивно вплинув на формування російської нації неможливо. Втім, він однозначно вплинув на пострадянську культуру. І націонал-більшовицький відбиток однозначно є на тому, що наразі Кремль видає за російський патіротизм.

На фото - засновники націонал-більшовицької партії: імперський філософ Олександр Дугін (ліворуч), письменник-декадент Едуард Лімонов (в центрі), панк-музикант Єгор Лєтов (праворуч). Світлина поч. 1990х.

#пострадянський_націоналізм