синьоока

2022-10-03 14:43:32 зно

репетитори, підручники і зошити.
на мій випуск вся рідня давно запрошена.
під очима два синці - вітайте випускницю.
чи можливо у цей рік (не спитися?) не спиться.

математика і мова - все в якомусь блюрі.
це, напевно, ретроградний рік, а не меркурій.
степінь, графіки… княгиня ольга з ігорем,
все кручуся в цьому пеклі, чи не дзиґа я?

ціль :

не згоріти. не розсипатися попелом.
ці екзамени вбивають, ніби опіум.
де узяти час на вірші серед додаткових?
погадати на таро? вступити, може, в ковен?

ці роки - безперестанний пошук істини.
пам’ятайте, що ні зно, ні іспити
не повинні бути вище вашого комфорту,
проживайте це життя на форте, тільки форте. Відкрити / Коментувати

2022-10-02 22:45:42 ось такий експірієнс у мене сьогодні був на відкритому мікрофоні оголених поетів :3 Відкрити / Коментувати

2022-10-01 12:01:11 нове відео!!



Відкрити / Коментувати

2022-09-30 00:08:39 •••

мене ніколи не цікавив космос,
і Всесвіт із незвіданим хаóсом -
усе це викликало тільки посміх.
проте, побачивши твої зіниці,
що зберігають неба таємниці,
я миттю захотіла в них втопитись.

мене у море кликали русали,
та глибина припливами кусала -
лякали Посейдонові васали.
в твої хвилясті по-морському пасма
я б не боялася пірнути, впасти,
на тебе вказує завжди компáс мій.

колись любила я осінній дощик,
який весь світ вмиває і полоще,
знаходить шлях поміж цеглин і дошок.
коли побачила прозорі краплі,
які заплямували щоки раптом,
зненавиділа кляту зливу. крапка.

змінився сильно мій світогляд, бачиш?
тепер я каркаде п‘ю замість матчі,
дивитись почала футбольні матчі…
не помічаєш ти мою натуру,
огородився неприступним муром,
а я тобі кричу : «кохаю!»
дура. Відкрити / Коментувати

2022-09-27 13:31:18 наввипередки з часом

мені забракло усерйоз годин в одній добі.
я гаю час на вірші про його нестачу.
я так втомилася вести із Долею двобій,
я так втомилася щодня давати здачі.

біжу наввипередки з Часом (поки без звитяг),
нудьга, рутина, сум - це мій щоденний розклад.
зробила вигляд, що мене влаштовує життя,
цю роль я граю на «відмінно», дайте Оскар.

і кожен день - це нескінченний колообіг
одних подій, вже вивчила його напам’ять.
та чи спроможна я знайти себе між злоби,
як немовля сліпе, що загубило маму?

як це заведено в суспільстві кволих пацюків :
у сірім світі я сірію - мімікрія.
хоч прагну залишити щось, не знаю навіть ким
я є чи стану. личко замаскую гримом.

я так втомилася вести із Долею двобій…
та виграти ще трохи часу - ось моя мета.
продовжу боротьбу, мені б води й нових чобіт,
що, Часе, позмагаєшся зі мною ще? на старт!.. Відкрити / Коментувати

2022-09-24 22:04:53 захотілося записати

до речі, хотіла поцікавитись, чи зрозуміли ви, хто є ліричним героєм у цьому вірші?) Відкрити / Коментувати

2022-09-24 02:41:53 кохаю, Осене!

ізнов я закохаюсь в неї, як птахи злетять у вирій.
постануть ночі довшими, і зменшаться у серці діри.
віками не освідчуюсь, лише приношу чорнобривці.
отримав прізвисько за це я від сестер - «зелений лицар».

-якщо в житті твоїм підуть холодні злі дощі, не бійся!
збиратиму твої сльозинки для прикрас, вони мов бісер.
дівчѝно жовтокоса, краснощока! не ховай від мене
холодні руки та вуста, які смакують медом.

- сказав би, та на перехід «на ти» немає і надії,
я заварив би чай, приніс би шоколад - ми знову діти…
але у наші теплі вечори закрався холод вбивчий,
закохуюсь щорік у вас - цю дату вже напам’ять вивчив.

як календарні сторінки покажуть нам дев’ятий місяць,
побіжите - ніяк мені не наздогнати, як не нісся б…

кохаю Вас, багряна Осене, і сонцем, і морями,
кохаю, Осене! та змушений навік плестись за вами. Відкрити / Коментувати

2022-09-23 23:52:06 двоє жінок

я маю двох жінок : одній присвячені всі вірші, благословенний Бог вклав Всесвіт у ці вилиці і ямки, слова-епітети «велична», «неповторна», «ліпша» й жінки із мітів та казок із неї списані митцями.

назвав дружиною по волі долі жінку другу, із нею житиму усе життя, не знаючи спокóю. чудова партія, але бракує нам напруги, я мов за партою : шкільна рутина кожен день по колу.

спитаєте мене :
-чому ж не обереш ту, першу? те почуття земне, для котрого ти підбираєш рими?
-вона фантазія… судилось бути з нею, лиш умерши. свою фатальність я прийняв : живу з реальністю, кохаю мрію.



(о так, мої «експерименти»…) Відкрити / Коментувати

2022-09-21 00:45:17 з поеткою

дружити з поеткою - круто й цікаво,
у неї є безліч доречних цитат.
постійно цитує чи Гете, чи Кафку,
ти ніц не збагнеш… ти Дантé* не читав.

наступний етап - закохатись без тями,
вивчати усі її твори нові,
не бачити зовсім її темні плями,
гадати : про кого ж написаний вірш?

коли ти почнеш вже із нею стосунки,
спочатку про щастя кричатимеш всім,
романтика, вірші… кохання - ваш бункер,
допоки не прийдуть верлібри до рим.

коли для поетки ти станеш колишнім,
тікай, заховайся, скажи, що ти зник.
не треба гадати : про тебе ці вірші,
а також всі мати, написані в них.

*навмисне знущання над Данте Відкрити / Коментувати

2022-09-19 22:19:27 якщо є хтось з Одеси, приходьте, якщо буде бажання Відкрити / Коментувати