Нотатки християнина

2022-09-01 06:31:01 Мистецтво правдивого обману
Сучасний світ дуже цікавий. Є багато яскравого, маса інформації і т.д. Те, що раніше потрібно було шукати годинами в бібліотеках , можна за декілька секунд знайти в інтернеті . Звичайно ж, в цьому є велика перевага. Та є велика небезпека, що ця інформація може бути неправдивою частково або повністю.
Так само в християнському світі. Диявол використовує різні способи для впливу, особливо на тих, хто вірить Богові. Часто він подає спотворену інформацію і це має нехороші наслідки в майбутньому .

Можна привести приклад з музичними інструментами : кожен музикант скаже вам, що не варто грати на розстроєному інструменті. А все тому, що коли постійно грати на такому інструменті - то відбувається звикання до такого звучання нот. А от коли почуємо чисте звучання, то буде здаватись, що той музикант фальшивить. Хоча ніби що там такого: звучить же майже та нота, що треба .

Так само і диявол: він може тільки трішки по-іншому подати Боже слово, але робити то постійно. А от коли вже почуємо істину, то здається, що то не правильно. І йому тільки це і треба.
Тому треба просити в Бога мудрості розрізняти де правдиві слова, а де не зовсім .
Також будь-яку інформацію варто сприймати критично і задавати питання: для чого ця інформація нам подається? Відкрити / Коментувати

2022-08-28 11:18:13 Україно! Тримайся!

Відкрити / Коментувати

2022-08-26 07:01:01 Дві різниці

Яка різниця між тим, хто повірив Ісусу Христу, примирився з Богом, і між тим хто не примирився з Богом, але іноді просить щось в Нього і Він йому відповідає?
Є така історія: батько із сином йшли по місту, і син побачив, що продають морозиво. Каже татові: купи мені, будь ласка, морозива. І тато купив йому морозиво.
Тут підбігає інший хлопчик і каже: дядьку, купіть, будь ласка, мені морозива також. І тато купив цьому чужому хлопчику морозиво. Обоє отримали морозиво.
Але в чому ж різниця між ними?

Тато взяв сина за руку і повів додому. Син пішов разом із татом додому. Той другий хлопчик теж отримав морозиво, але залишився сам.
Кожному, хто повірить в Ісуса Христа, Бог обіцяє життя вічне. Життя разом з Ним. І ми стаємо Його дітьми. В цьому суть. А не в тому, щоб Він просто відповів на наше прохання: дав роботу чи інше щось. Він може це дати. Але чи будемо ми дома у свого небесного Батька?
@notes_christian Відкрити / Коментувати

2022-08-24 21:41:54 Відкрити / Коментувати

2022-08-24 10:32:48 ​​ Я мрію про незалежність України.

Так, звичайно ж, я мрію про незалежність від росії, яка б врешті-решт відчепилася від нашої країни й займалася своїми проблемами. Але не тільки про це...

Я мрію про справжню незалежність України від хабарництва і корупції.
Мрію про незалежність від несправедливості в судах та інших інстанціях.
Мрію про незалежність від байдужості лікарів в державних поліклініках.
Про незалежність від смертей маленьких дітей, які помирають тільки через те, що у батьків нема неймовірних сум доларів на їхнє лікування.
Я мрію про незалежність України від війни і зустрічей на колінах трун з фронту.
Я мрію про справжню незалежність українців від гріха і неповаги до Божих заповідей.

А ще я мрію, щоб ці мрії стали планами. Незалежність – це синонім свободи. І про неї неодноразово говорить Біблія. «Адже ви, брати, покликані до свободи. Тільки б свобода ваша не стала причиною жити по-тілесному, але любов’ю служіть один одному...» (Галатів 5:13)

З днем незалежності, українці. Служімо одне одному, поважаймо одне одного, в цьому і є справжня свобода і незалежність. Молімося разом за нашу Україну, щоб усі наші мрії стали реальністю. Кожен з нас може творити незалежність на своєму рівні, саме ми – та рушійна сила, яка допоможе Україні розквітнути.

Боже, благослови нас, благослови Україну! Відкрити / Коментувати

2022-08-22 10:02:45 - Невже ви досі не зрозуміли, що якщо ми кудись приходимо, то це назавжди! Ваш народ або під нами або на випаленій, знищеній землі. Тут без варіантів: або ми, або ніхто. - Рабсак млосно відпив прохолодний напій із кухлика і ліниво закінчив: - «Слухайте слово великого царя, царя Асирійського! Так говорить цар: Нехай не обманює вас Єзекія, бо він не може вас врятувати від моєї руки...»

Єліяким, син Хелкіїн слухав посла Ассирійського уважно, а потім усміхнувся і, дивлячись послу прямо в очі, сказав: Можеш говорити арамейською, ми розуміємо, не говори з нами по-юдейськи вголос народу.

– А хай усі чують. Їм теж треба знати, що опір марний. – І встав Рабсак, і гучним голосом промовив по-юдейському, і сказав: – Слухайте слово царя великого, царя асирійського! Примиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожен їсть плоди виноградної лози своєї. Чим довше ви чините опір, тим більше жертв. Не слухайте Єзекії.

– Єзекія – наш цар! - Підвівши голову, зухвало заявив Йоах, син Асафів, писар.
– Хто цар? Цей клоун? – засміявся Рабсак. – Який із нього цар? Він тільки й може, що виконувати накази своїх кураторів з-за моря. На кого він сподівається? Думає спертися на Єгипет, на цю тростину надламану, яка, якщо хтось спирається на неї, увійде йому в руку і проколе її. Такий фараон, цар Єгипетський, для всіх, хто надіється на нього. Тому єгиптяни й не змогли врятувати інші народи! Де тепер Емаф та Арпад? Що сталося з Сепарваїмою, Єною та Іввою? Чи врятували єгиптяни Самарію від руки асирійського царя? То ж так!

Покладаєтеся на Єгипет заради колісниць та коней? Ви, недоумки, повинні нарешті зрозуміти просту річ: для війни потрібна порада та сила. А ми історично найгероїчніші герої! Вибачте, так вийшло, – знову криво усміхнувся Рабсак. – До того ж, наша армія - найсильніша в світі, наша зброя - найкраща зброя,  у нас найшвидші колісниці п'ятого покоління, наші воїни найвоєнніші з усіх убитих.

– Цар наш Єзекія не на силу військову сподівається і навіть не на Єгипетську зброю, – заперечив Рабсаку Єліяким. – На Господа, Бога нашого, ми сподіваємось!
- Що ти городиш? Як ви можете покладатися на Бога, з волі якого почалася війна? Чи може ти думаєш, що ми без волі Господньої пішли на місце це, щоб розорити його? Господь сказав цареві нашому Сеннахиріму: «Іди на землю цю та зруйнуй її». І наш головний жрець це підтвердив. Запам'ятай, ми самий богоборчий народ у світі!

– Богообраний, – тихо поправив Рабсака Тартан.
– Ну так, я мав на увазі богообраний. Адже всі знають, що тільки у нас духовна духовність; ви ж, вандали, зруйнували всі наші пам'ятники, скасували висоти, розбили статуї, зрубали діброву, винищили мідного змія. – І знову звертаючись до всього народу, крикнув: – Ми все це повернемо, коли візьмемо Єрусалим.

І мовчав народ, і не відповідали йому ні слова, бо був наказ царя: Не відповідайте йому.
І прийшов Еліяким, син Хелкіїн, начальник палацу, і Севна писар та Йоах, син Асафів, писар, до Єзекії в роздертій шаті, і переказали йому слова Рабсакові.

*** Вільний переказ 18 розділу 2 книги Царів. Усі збіги випадкові, все, що ви подумали, – немає підстав. Далі буде
Помоліться за Сеннахиріма, царя Ассирійського, бо йому залишилося недовго, вже в наступному розділі відбудеться різка зміна сценарію.

Автор - пастор Андреас Патц (Німеччина) Джерело - @A_Patz Відкрити / Коментувати

2022-08-17 07:48:01 «Щира віра і любов часом здатні створити чудо там, де, здавалось, існує лиш безнадія».

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ЧУДО
Ось правдива історія однієї дівчинки, яка вірила і знала, що любов здатна творити дива.
Її братиковi загрожувала смерть вiд пухлини в мозку. Батьки хлопчика зробили все, щоб його врятувати, однак заможними не були і, витративши всі свої заощадження, відвернути лиха так і не змогли.
Якось увечері батько, із важким серцем, сказав заплаканiй матерi:
- Знаєш, люба, - нам, певно, не вдасться його врятувати. Тут може зарадити тільки чудо!
Донечка, що бавилася в кутку, почула ці розпачливі слова.
Відтак побігла до своєї кімнати, не вагаючись, розбила скарбничку і пішла до найближчої аптеки.
Там діждалася своєї черги, приступила до віконця і, ставши навшпиньки, виклала перед здивованим аптекарем усi свої грошенята.
- Чого тобі, маленька? Що бажаєш купити?
- Будь ласка, мій братик дуже хворий, і я прийшла купити чудо.
- Чудо? - стиха перепитав аптекар.
- Так. Чудо... Мого братика звуть Ендрю, йому в голівці щось росте. Тато сказав мамi, ніщо вже не зарадить, тільки чудо може його врятувати. Я дуже люблю мого братика, тому принесла всі свої грошики - купити чудо.
Аптекар сумно посміхнувся.
- Любе моє дитятко, ми тут чудес не продаємо.
- Якщо не вистачить цих грошей, я знайду ще. Скільки коштує чудо?
Цю розмову чув високий, елегантний, поважний чоловік. Вiн зацікавився незвичайною розмовою. Аптекар безпорадно розвів руками. Дiвча зі сльозами на очах заходилося згрібати своï монети. Тоді незнайомий чоловік озвався до неї.
- Чого ти плачеш, маленька? Що трапилося?
- Пан аптекар не хоче продати менi чуда, навiть не каже, скільки воно коштує. А чудо потрібне моєму братикові Ендрю, вiн тяжко хворий. Мама говорить, конче потрібна операція, але тато каже, що операція коштує надто дорого й тiльки чудо може його врятувати. То я принесла сюди все, що маю.
- А скiльки маєш?
Одного долара й одинадцять центiв... Але, може, менi вдалося б зібрати більше.
Чоловік усміхнувся:
- Ти знаєш, я не думаю, що не знадобиться бiльше. Долар i одинадцять центів - цього вистачить на чудо для твого братика! Однією рукою вiн згорнув монетки, а другою взяв за ручку дiвчатко.
- Проведи-но мене до своєї домівки, дівчинко, я хочу побачити твого братика, познайомитися з твоїми батьками і поміркувати разом із ними, як нам вчинити оте маленьке чудо. Високий, елегантний пан і маленька дівчинка вийшли з аптеки, тримаючись за руки.
Тим паном виявився професор Карлтон Армстронг, один iз найвидатніших нейрохірургів світу. Він прооперував маленького Ендрю, i той за кілька тижнів повернувся додому цiлком здоровим.
- Та операція, - ледь не пошепки мовила тоді щаслива матуся, - це справжнє чудо. Скільки ж вона коштувала? Дівчинка мовчки усміхалася. Вона-бо знала, скільки коштувало чудо: один долар і одинадцять центiв... Плюс віра i й любов малої дитини.

Ісус сказав їм: «Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцiй горi: Перенесися звідси туди - і вона перенесеться: і нічого не буде для вас неможливого» Mт 17:20 Відкрити / Коментувати

2022-08-16 21:02:01 "Досвід - це добре, проте не всякий досвід виправданий.
Є досвід гріха, а є досвід віри!
Це різні досвіди!
І вони формують різних людей"
Канал t.me/notes_christian Відкрити / Коментувати

2022-08-16 07:20:50 ЦІНУЙ ТЕ, ЩО МАЄШ, бо
1) дуже багато людей не мають того, що маєш ти
2) ти не знаєш, що станеться з тобою завтра.

Твої "погані" батьки - мрія кожного сироти
Твоя неслухняна дитина – мрія кожного бездітного.
Твоя важка робота – мрія кожного безробітного.
Твій маленький будинок - мрія кожного бездомного.
Твій невеликий капітал – мрія кожного боржника.
Твоє погане здоров'я — мрія кожного невиліковно хворого.
Твій спокій у серці, спокійний сон, доступна їжа — мрія кожного, хто в зоні бойових дій.

Потрібно СЬОГОДНІ цінувати те, що маєш, адже ніхто не знає, що станеться з тобою ЗАВТРА.

КАНАЛ t.me/notes_christian Відкрити / Коментувати

2022-08-14 12:14:48 Африканські фіалки

Преамбула: Не зациклюйтеся на труднощах і недоліках, але прагніть вирватися з замкнутого кола проблем. Займайте активну життєву позицію і служіть Богу тими даруваннями, яким Він вас наділив! Щоб пояснити суть цього питання, розповім вам історію про африканську фіалку.

…Мільтон Еріксон, покійний нині психіатр, якось поїхав у гості до своїх друзів в штат Мілуокі. Тітка друзів - багата, але вже старенька бабуся - жила у величезному вікторіанському будинку, обставленому антикварними меблями. Друзі дуже турбувалися за неї – вона перебувала в депресії – і вмовили Мільтона відвідати її.

Тітонька вирішила показати психіатру весь будинок. Усі вікна зачиняли віконниці. У хаті було темно, похмуро – ситуація дуже пригнічувала. Потім тітонька привела гостя до останньої кімнати, де вона вирощувала чудові африканські фіалки. На прощання лікар сказав господині дому:

- Я зрозумів, у чому річ.
– Про що це ви? - поцікавилася бабуся.
Він пояснив:
– Ви не стійка християнка.
- Чому ви так думаєте? - Образилася тітка.
- У вас є найбільший дар – вирощувати фіалки. І ви не ділитеся ним з оточуючими. На вашому місці я пішов би до церкви, взяв список членів церкови і уважно прочитав, а потім дарував би всім фіалки – комусь на день народження, комусь на весілля, комусь під час хвороби. Я б усім дарував такі чудові африканські фіалки.

Переказавши мені цю історію, Еріксон дістав звідкись стару пожовклу газету і показав мені її передовицю з заголовком статті: "Померла королева африканських фіалок Мілуокі... Тисячі жителів прийшли проводити її в останню путь".

Бабуся прийняла слова Еріксона дуже близько до серця. І, як тільки він поїхав, вона почала втілювати його пропозицію в життя. Тепер уже горщики з фіалками стояли в усіх кімнатах. Вона відчинила віконниці, і світло залило будинок. Квітучі фіалки вона дарувала людям, які жили в різних куточках міста. У неї з'явилося багато друзів, які приходили до неї в гості подивитися на квіти. Життя її сильно змінилося: залишок своїх днів вона провела у служінні людям.

Коли Еріксона запитали, чому він не взявся лікувати її депресію у звичайний спосіб, лікар відповів:
Мені здалося, що легше розростити ту частину її життя, яку займала африканська фіалка, ніж виполоти депресію з її життя.

Ця чудова ілюстрація показує, як можна змінити власне життя, щоб воно стало повноцінним і щасливим! Тому:
1. Постарайтеся знайти свою «фіалку» і вирощувати її. Даруйте свій розквітлий талант оточуючим, для слави Божої!

2. Вирощуючи власні "фіалки", пам'ятайте: якщо світло Божого Слова (Святого Письма) перекрите, то «фіалки» у вашому житті не зростатимуть!

3. Говоріть іншим про їх "фіалки": заохочуйте в них силу, розвивайте їх обдаруванням, радійте їх успіхам.

Канал t.me/notes_christian Відкрити / Коментувати