На divoche.media вийшов текст-цеглина (реально, він ДУЖЕ велик | 📚 Непозбувний книгочитун

На divoche.media вийшов текст-цеглина (реально, він ДУЖЕ великий) про українських букблогерок. Там є ТГ-блогерки (наприклад, я), Ютуб-блогерки, Інста-блогерки і навіть книжкова Тік-ток-блогерка (ага, такі теж існують).

В тексті багато про те, навіщо це нам, як ми просуваємо свої блоги, як упорядковуємо домашню бібліотеку. Коротше, почитайте.

Одна цитата з моєї розповіді:

"До критики ставлюся зважено: інколи на неї справді треба реагувати. Наприклад, недавно я прочитала книжку «Вибір» Едіт Еґер. Почала відгук про неї з найжорстокішого епізоду — переказала його просто в першому абзаці. Мені вказали, що не варто так робити, особливо в наш час — бо це може тригерити і травмувати підписників. Я попросила вибачення і зрозуміла, що це слушне зауваження. Тепер пишу про таке обережніше.

До речі, після цього випадку ми мали цікаву дискусію з однією букблогеркою. Вона вважає, що на критику від читачів блогу зовсім не треба зважати, бо інакше доведеться підлаштовувати контент під них, а усім не догодиш. Я ж вважаю, що має бути баланс: писати, що хочеш і як хочеш, але так, щоб це нікого не травмувало. Бо принцип «не нашкодь» має діяти навіть у книжкових блогах. Ну і спойлерити не варто — щоб не псувати людям задоволення від книжки. Через це буває важко писати відгук, бо хотілося б розповісти про свої враження від певних сюжетних поворотів, а не можна".