Історичні паралелі “Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем | Олександр Турчинов

Історичні паралелі

“Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров'ю на своїй землі”, - Ліна Костенко

Сьогодні День пам’яті Героїв Крут. Більше ста років тому на захист Києва вийшли всі, хто міг тримати в руках зброю. Юнкери, студенти та навіть гімназисти стали на підступах до Києва, намагаючись зупинити червоний кривавий терор, який насувався на Україну.

Один до семи – таким було приблизне співвідношення наших сил, які зустріли під Крутами армію Муравйова. Незважаючи на очевидну перевагу сил ворога, українські патріоти стримували ворога близько десяти годин. За цей час армія Муравйова зазнала таких втрат, що мусила ще 4 дні перегруповуватися та відновлюватись.

Відступаючи, українські сили, щоб сповільнити просування ворога, підривали залізничні колії та мости. Близько тридцяти студентів, заблукавши в темряві, вийшли на залізничну станцію Крути, яка вже була захоплена червоними військами. Розлючений кількістю втрат командувач більшовицьких військ, побачивши, що їм протистояла молодь, наказав всіх розстріляти.

За півтора тижні, у лютому 1918, увійшовши в Київ, армія Муравйова керувалась настановами, які він дав напередодні: «Ми їм покажемо, дайте тільки добратися до Києва. Якщо буде потрібно, не постою ні перед чим: каменя на камені не залишу в Києві. Мешканців не жаліти, вони нас не жаліли, терпіли хазяйнування гайдамаків. Ми їх всіх перестріляємо та переріжемо. Ми їм покажемо, нема чого боятися кровопускання. Хто не з нами — той проти нас. Ви, доблесні товариші, ви мені допоможете взяти Київ, а там ви будете нагороджені». І різали, і вбивали, і грабували…

Чому важливо пам’ятати історію? Щоб надихатись, пам’ятати та робити висновки. Сьогодні на наших кордонах стоїть орда, яка, здається, тільки і чекає команди “фас”. Навколо – наші сусіди, які хоча й допомагають більше ніж в 2014 році, але все одно частіше лише “висловлюють своє занепокоєння”. Жертовність, самовідданість та сила духу студентів, які в 1918 році захищали Київ, надихає сьогодні всіх нас на боротьбу за власну свободу, власну гідність та власну країну! Ми знаємо, що нам немає куди відступати і єдиний шлях – боротися, об’єднавши всі патріотичні сили навколо захисту України.

Пам’ятаймо та чистимо кулемет! З нами Бог, з нами правда і з нами буде перемога!