Трагедія в Оленівці: хто відповідатиме за нікчемність міжн | ШТАБ ОБОРОНИ ЛЬВІВЩИНИ🇺🇦
Трагедія в Оленівці: хто відповідатиме за нікчемність міжнародного права?
На прикладі України весь світ спостерігає за тим, що собою представляє міжнародний інститут гуманітарного права у виконанні Червоного Хреста. Це абсолютно немічна організація, яка має багато ресурсів, але майже не має обов'язків. Працівники Ч.Х. нічого не можуть вдіяти у справді критичних ситуаціях. Наші полонені хлопці з «Азовсталі» – яскравий доказ тому.
Женевські конвенції – це 4 самостійних міжнародних договори: Женевська конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях; Женевська конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі; Женевська конвенція про поводження з військовополоненими; Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни. Їх зазвичай так і називають – «Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 року».
Унікальність цих конвенцій полягає в тому, що разом зі Статутом ООН вони – єдині міжнародні договори, що були підписані всіма державами світу. Країни-підписанти засвідчили непорушність значущості норм конвенцій та закріпили власну приналежність до міжнародного співтовариства.
Заперечення або ігнорування фундаментальних правил ведення війни, проголошених у цих конвенціях, виносить державу-порушника за межі цивілізованого світу, а її дії кваліфікує як воєнні злочини, що межують з агресією, геноцидом та злочинами проти людяності, які вважаються міжнародними злочинами і підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
Отже, за нормами, викладеними в Женевських конвенціях 1949-го року, за нормами Статуту ООН 1945-го року, Російська Федерація є державою, яка порушила фундаментальні основи безпеки мирного існування світу і яка порушила усі правила щодо поводження із військовополоненими і цивільними полоненими. ООН у цьому контексті є союзом держав, покликаних забезпечувати дотримання конвенцій, а при їх порушенні – вживати необхідних й рішучих дій щодо держави-злочинця.
На жаль, ми відчули повну байдужість з боку ООН до війни в Україні загалом, а також бездіяльність відносно звірств, скоєних РФ щодо наших полонених, зокрема.
Наразі наша мета – знайти ту державу, організацію або приватну ініціативу, яка зможе не лише на словах стати третьою стороною у домовленостях України з Російською Федерацією щодо полонених військових, які були евакуйовані з «Азовсталі». Ми потребуємо надійного гаранта, що матиме вплив на Москву та офіційно візьме зобов’язання щодо виконання усіх норм Женевської конвенції.
Поза цим, ми закликаємо світ вплинути на ООН для термінового реагування на цинічне вбивство українських військових, які добровільно здались в полон, виконавши наказ Генштабу України.
Ілюстрація – Олена Ліберті (instagram.com/liberti_artist)
@AzovstalFamilies
