Павло Ріттер (1879 – 1939) – один з перших українських індологів, родом з Полтавщини, а за походженням німець. Знав багато мов, займався музикою, цікавився літературою, професор Харківського університету, переклав низку давніх індійських текстів.
На жаль, доля вченого склалася як і у більшості українських дослідників за часів радянщини - арештом. Однак після себе Павло Ріттер залишив чималу спадщину перекладів індійських текстів українською. Більше того, вчений приділив увагу і буддійським текстам, зокрема: Дгаммапада, Суттаніпата, Махавагга, Махапарінірванасутта, книги Джатак, Мілінда-Паньхо.
Нас зацікавив фрагмент з тексту «Мілінда-Паньхо», де індо-грецький цар Мілінда розпитує ченця Наґасену про буддійське вчення. За посиланням, пропонуємо Вам ознайомитися з оригіналом і двома перекладами – Петра Ріттера і моїм авторським з коментарем.
P.S. Детально з перекладами Павла Ріттера можна ознайомитися у виданій книзі «Голоси стародавньої Індії: Антологія давньоіндійської літератури»
