Анонс від Львівського музею історії релігії. 2022 рік – ювіле | Обранці духів ✙

Анонс від Львівського музею історії релігії.
2022 рік – ювілейний – 300-ліття з дня народження видатного українського філософа Григорія Савовича Сковороди. Львівський музей історії релігії, долучаючись до святкування такої важливої події, готує спеціальний випуск Альманаху, присвяченого Сковороді.
Альманах – це періодичне науково-популярне видання ЛМІР, метою якого є популяризація відомих постатей та подій церковної історії. Опубліковані альманахи: «Антоній Ангелович, його епоха та діяльність» (2006); «Катакомбна церква» до 20-ліття виходу КГКЦ з підпілля (2009); «Будитель Галицької України» до 200-ліття від дня народження Маркіяна Шашкевича (2011); «Лицар нескореної Церкви» до 120-ліття від дня народження патріарха Йосифа Сліпого (2012); «Український Мойсей» до 150-ліття від дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького (2015); «Михайло Вербицький» (2015); «Реформація-500: загальноєвропейський та український контекст» (2017); «Хрещення Русі-України 988–2018» присвячений 1030-літньому ювілею (2018); «Блаженний Климентій Шептицький» до 150-літнього ювілею (2019). Ознайомитись з цими виданнями можна на сайті Інституту релігієзнавства ЛМІР http://religio.org.ua/index.php/religio/almanacs.
На цьому ж сайті буде представлено і майбутній Альманах про Григорія Сковороду.
У проєкті видання – статті, які б висвітлювали постать українського «Сократа» по-новому, відмінно від російської та радянської історіографії, яка показувала Григорія Сковороду як дивака.
Плануємо, що це будуть статті, обсягом 10-20 стор., які охарактеризують окремі аспекти життя і творчості філософа у контексті своєрідності української ментальності та відповідно до тогочасних загальноєвропейських тенденцій:
- Григорій Сковорода у контексті мандрівної культури ХVІІІ ст.;
- cвітоглядні засади свободи людини/особистості Г. Сковороди;
- «Філософія серця»: Григорій Сковорода і український фольклор;
- протестна релігійність Г. Сковороди, що виражалася в бунті проти мертвої схоластики, духовного гноблення здійснюваного московським «православ’ям», а також «чинопочитаємості» професорів Києво-Могилянської академії, Харківського колегіуму та ченців Києво-Печерської лаври;
- самобутня українська народна релігійність у Г. Сковороди, раціоналізм, пансофічні ідеї Яна Коменського, містичність пієтизму: порівняльний аналіз;
- вплив протестантських ідей європейських мислителів ХVІІІ ст. у творчості Г. Сковороди;
- аскетизм Г. Сковороди, самітник-пілігрим;
- євангельська філософія у трактаті Г. Сковороди «Вхідні двері до доброго християнського життя»;
- правдолюбство Г. Сковороди;
- «Вірити в Бога не значить вірити в Його існування, а значить віддатися Йому та жити за Його законом» (не онтологічний, а гуманістичний підхід до Біблії).
Запрошуємо дослідників до написання статей.
Статті просимо надсилати на електронну адресу
mnk2022.lviv@gmail.com