На німбі у Господа Ісуса Христа на Його святих іконах зазвичай зображуються три грецькі літери: Ὀ (омікрон, тобто мале о), ὤ (омега, тобто велике о) та літера Ν (що позначає звук «н»). Разом вони складають слово «ὁ ὤν» (о Он), тобто – Сущий, «Той, Хто є».
Це слово – Божественне ім’я, явлене в одкровенні біля Неопалимої купини пророку Мойсею. В книзі Вихід про це розповідається так: «Сказав Мойсей Богу: ось, я прийду до синів Ізраїлевих і скажу їм: Бог батьків ваших послав мене до вас. А вони скажуть мені: як Його ім’я? Що сказати мені їм? Бог сказав Мойсеєві: Я є Сущий. І сказав: так скажи синам Ізраїлевим: Сущий послав мене до вас» (Вих. 3: 13 – 14).
На думку одного з отців Церкви, святителя Григорія Богослова, ім'я Сущий є ім'ям Божим «не тому, що Бог Сам дав Собі це ім'я, але тому, що воно найбільш властиве Богу. Ми шукаємо ім'я, яким би виражалася природа Божа або Його самобутність і незалежність від чогось іншого. Це і є в самій суті власне ім'я Боже, яке повністю відповідає саме Йому, а не комусь іншому».
Загалом ім’я як таке покликане відрізняти когось або щось. Ім’я людини виділяє її з мільярдів інших людей та стверджує неповторність її особистості. Божественне ім’я вирізняє Творця світу від усього іншого, що є Його творінням. Бог є Сущим, тобто самобутнім, Тим, Хто має джерело буття Сам у Собі.
На іконі Господа Ісуса Христа це ім’я позначається для того, щоби підкреслити Його божественну природу. Як людину Христа ми бачимо втіленим, і це тіло зображається на іконі. Божественна природа є невидима і тому лише позначається іменем «Сущий». А хрест вписується в німб на ознаку хресної жертви Спасителя. Таким чином через іконографію подається сповідання, що істинний Бог став також істинною людиною і був розп’ятий заради нашого спасіння.
#Церква_з_тобою
