Get Mystery Box with random crypto!

Церква щороку 29 серпня відзначає Перенесення з Едеси до Конст | Церковь DIGITAL

Церква щороку 29 серпня відзначає Перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образа (убруса) Господа Ісуса Христа. Це урочисте перенесення з великими почестями було звершене у 944 році. А нерукотворний образ Ісуса Христа – це перша в історії ікона нашого Спасителя, створена не майстрами живопису, а Ним Самим через дотик Його обличчя до полотняної тканини (убруса). Тому в народі це свято називають «Спасом на полотні» або «Третім Спасом».

Про цю подію з земного життя Ісуса Христа дізнаємося зі Священного Передання. В той час, коли Спаситель проповідував та зцілював багатьох недужих, правитель сирійського міста Едеса (в сучасній Туреччині) на ім’я Авгар захворів на проказу, і жоден лікар не міг йому допомогти. Почувши про чудесні зцілення, звершувані Ісусом Христом, Авгар написав Спасителю лист з проханням прийти і врятувати його, пославши до Палестини з листом свого придворного живописця Ананія.

В Єрусалимі Ананій побачив Господа, оточеного великою кількістю людей, і через це він ніяк не міг підійти до Нього. Тоді він став на високому камені і спробував здалеку написати образ Ісуса Христа, але і це йому ніяк не вдавалося. Тоді Спаситель Сам покликав його і передав для правителя Авгара настанови про спасіння й обіцянку прислати Свого учня для зцілення. Потім Господь сказав принести воду і убрус. Він умився, обтерся тканиною і всі присутні побачили, як на ній проступають риси Його Лику. Убрус і лист Спасителя художник приніс в Едесу. З благоговінням прийняв правитель Авгар святиню і зцілився, а згодом апостол від 70-ти Фадей хрестив Авгара та всіх жителів Едеси.

Пізніше святиню встановили у ніші над міською брамою, і багато років містяни зберігали благочестивий звичай вшановувати нерукотворний образ Спасителя. Але з часом, аби святиню не знищили ідолопоклонники, образ сховали, заклавши цеглою. Перенесення нерукотворного образа Господа Ісуса Христа відбулося у 944 році імператором Костянтином Багрянородним: з великими почестями святиня була переміщена духовенством до Константинополя