Авторка каналу 'Коли ми говоримо про книжки' Оксана Павленко | Коли ми говоримо про книжки
Авторка каналу "Коли ми говоримо про книжки" Оксана Павленко опублікувала список можливих книжкових дарунків. І надихнула мене поміркувати, що я дарувала б друзям і знайомим, якби йшлося про книжки.
Насправді я максимально обережна у даруванні книг. Тим друзями, які активно читають і збирають домашні бібліотеки, дуже просто не потрапити у смаки або подарувати книгу, яку вони вже мають.
А тим, які читають не аж активно, не хочеться дарувати щось, що навряд чи викличе теплий емоційний відгук. Чи то я аж надто серйозно ставлюсь до подарунків:)
Більш-менш універсальними подарунками я вважаю:
інтер'єрні книги. Ті, які красиво можуть лежати на столику чи шафці у передпокої. Ті, які можна просто гортати, якщо ви прийшли в гості, а господар пішов варити вам каву. Їх зазвичай обираю серед книг видавництва Art Huss. Наприклад, Життя в кольорі чи Дикі інтер'єри. Також вони надихають любителів облаштовувати життєвий простір.
різноманітні мистецькі видання, які і читати цікаво, і просто мати, тримати в руках (чи в домашній бібліотеці), з видавництв тут мій фаворит - Родовід.
актуальні книжки. Є ситуації, в яких актуалізуються якісь конкретні книжки і їх активно читають тут і тепер. Дуже часто це нонфік, який виданий у стриманому форматі (а не на віки у суперпуперкрутій обкладинці). Наприклад, таким собі сувеніром чи виявом уваги може бути "Перемагати українською" Ольги Дубчак, "За лаштунками імперії" Віри Агеєвої, "Київ. Провідник" (його раптом кинулись читати чи просто захотіли мати усі навколо) тощо.
мальописи. Я сама дарувала "Монстрицю" дизайнеру, який цікавився малюванням коміксів. Подарувала б "Сагу" молодим батькам, дарувала мальопис "Тато" як Таємний Санта (тепер спалилась). І, звісно, подарувала б (і подарувала) собі "Пташеня".
окремо виділяю категорію письменницького нонфіку, бо тут у мене часто питають експертної думки (а я не експерт ні разу), але раджу книги Ростислава Семківа, тепер раджу "Скарбничку історій" Володимира Аренєва і "Як писати про війну" теж раджу. "Про письменство" Кінга теж радила, але зараз її ніде нема.
щодо поезії - мене здивувало, що люди трохи агресивно реагують на дарування поезії (це я з коментів під дописом Оксани зрозуміла). На жаль, поетичні збірки перестали бути красивими інтер'єрними книгами, які можна читати, а можна просто погортати. Хоч поетична серія Абабагаламаги - ідеальна для цього. Сподіваюсь, колись повернемось до того, що дарувати поезію буде вважатись хорошим тоном. Я дуже чекаю на збірки Алі Гулієвої і Марини Пономаренко - їх даруватиму (собі, як мінімум).
Даруєте книжки?
Додаю обкладинку "Саги" - вона прекрасна:)
