Рік, що змінив кожного з нас. Рік люті, ненависті, болю, але, передусім, жаги і волі до перемоги.
Коли нам давали “три доби”, ми рахували не дні, а кількість знищених окупантів і ворожої техніки. Українці показали, що готові голіруч гнати ворожі танки зі своїх міст та селищ. Довели, що нас не злякати, ані ракетами, ані відсутністю електроенергії.
Дякую воїнам, які нищили, нищать і знищать російських окупантів. Дякую усім, хто щодня наближає нашу Перемогу. Нам є чим пишатися. Нам є ким пишатися.
Вічна памʼять та слава тим, хто загинув. Ми ніколи не забудемо видряпані у підвалах імена закатованих у Херсоні. Не пробачимо сльози тих, у кого ця війна забрала дім. Забрала рідних. Ми помстимося за Бучу, Ізюм, Маріуполь. За Краматорськ, Вінницю, Кременчук і Дніпро. За кожний населений пункт, що постраждав від дій терористів.
Це рік нашої незламності. Рік перед нашою Перемогою.
Весь світ бачить стійкість українців: тих, хто в тилу, і тих, хто мужньо стоїть на захисті країни.
Слава українцям! Слава героям!
