Миттєвості театральної історії: Калігула. Жерар Філіпп. Стрі | Театр Мало Букв

Миттєвості театральної історії:

Калігула. Жерар Філіпп.

Стрічка соцмереж, зокрема, український театральний сегмент ФБ, утрамбована постами-світлинами з "Калігули" режисера І. Уривського у Київському Національному театрі імені Івана Франка, де римського імператора грають у чергу талановиті актори Віталій Ажнов та Саша Рудинський:офіційна прем'єра - - 5, 6 липня на Новій сцені Киівського театру імені Лесі Украінки. От мені і здалося, що логічно у такому прем' єрному випадку згадати про найпершого виконавця ролі диктатора Калігули у п' єсі Альбера Камю на світовій сцені.
Таким актором був Жерар Філіпп, якого критики згодом називали "великим".
Театральну кар' эру Жерар Філіпп розпочав у період Другої світової війни після навчання у Парижі на акторських курсах. Потім він грав на сценах саме таких численних паризьких театрів, про які згодом зняв свій видатний фільм "Останнє метро" режисер Франсуа Трюффо.
1942- й - -театральний дебют Жерара Філіппа в Парижі. Він грає у цей період у творах Ж. Жироду та П. Меріме.
Визначальна роль прийде через три роки, 1945-го.
У той час Альбер Камю вже шліфував свою п'єсу про римського імператора Калігулу і події Другої світової та усвідомлення ролі безумств двох диктаторів у контексті цієї війни вимагали від автора-філософа постійного вдосконалення свого тексту. До того ж автору важливо було точно вгадати французького актора, що переконливо зіграє на сцені імператора, як втілення абсолютної влади, що є одночасно і абсолютним ЗЛОМ (за словами самого автора) .
Якось знайомі театрали порадили Альберу Камю звернути увагу на молодого вродливого, але маловідомого паризького актора Жерара Філіппа.
Вони зустрілися у паризькій кав'ярні і проговорили майже три години про війну у Європі, про Римську імперію, про Калігулу безпосередньо.
Врода та романтичний шарм Жерара Філіппа могли б насторожити Камю, адже молодий актор мав втілювати у цій п' єсі на сцені саме ЗЛО.
Втім, геніальний філософ-екзистенціаліст Альбер Камю розумів, що абсолютне ЗЛО, про яке він сам і писав, може мати різні обличчя та вияви. І саме врода Філіппа та його сценічна чарівність ускладнюють природу такого ЗЛА та акторську трактовку сценічного образу. Якби Калігулу грав актор характерний з відповідною непривабливою зовнішністю, то це було б лінійне лобове сценічне рішення образу диктатора, а коли душогуба та політика-маніяка гратиме один з найвродливіших молодих акторів Парижу, то це лише ускладнить сценічний образ та "обдурить" публіку.
Критики згодом писали, що в образі Калігули Жерара Філіппа змагалися між собою палкий романтик та підступний хворобливий лиходій-маніяк.
Розрахунок Камю виявився ідеальним.
Якось на паризького "Калігулу" завітала сама Марлен Дітріх. Знаменита кінодіва була в захваті від актора Жерара Філіппа і від того що у виставі тема ЗЛА, завдяки цьому акторові, трактується не буквально, а опосередковано, адже і ЗЛО може мати оманливу романтичну обкладинку та сексуальний магнетизм.
Дітріх тоді ж порадила Жерару Філіппу негайно шукати кіноагента : мовляв, з такою романтичною зовнішністю на актора чекатиме великий успіх в кіно. І актриса не помилилася. Згодом Жерар Філіпп став одним з найпопулярніших кіноакторів Франції, шалений успіх йому приніс фільм "Фанфан-Тюльпан".
Але мистецтву театру актор не зраджував. Грав з великим успіхом на сцені Національного театру Жана Вілара, і серед його улюблених ролей того періоду був Сід в трагікомедіі Корнеля ( паризька прем'єра 1951 року) . У костюмі Сіда Жерар Філіпп і заповів покласти себе у домовину, бо жорстока хвороба руйнувала його.
"Калігула" Жерара Філіппа з'явився у Парижі 1945 року, коли столиця Франціі ще не забула наслідки нацистської окупаціі. Успіх вистави і ролі Калігули тоді ж формував і сам Час, коли текст Камю про божевільного диктатора звучав гостро, пронизливо, потрапляючи у настрої Парижу, втомленого, незламного та злого через навалу нацистських загарбників.