Пост про актрису БУНТАРКА Сьогодні, 9 липня, день народження | Театр Мало Букв

Пост про актрису

БУНТАРКА

Сьогодні, 9 липня, день народження у Ліі Меджидівни Ахеджаковоі. Їй 84.І з цієі нагоди хочу написати коротенький пост про актрису, яку люблю і поважаю.

Вона народилася в Україні, у місті Дніпро. І сьогодні в украінському трагічному суспільно-політичному контексті саме вона сприймається нами як мужня жінка-бунтарка, що одна з небагатьох має сміливість вголос говорити про російських військових злочинців у своїй країні, в РФ.

Мені і пригадалося, що тема відчайдушного бунту маленької жінки проти великого хижого світу неодноразово була втілена яскравою актрисою і на сцені, і на екрані.
У легендарній виставі Галини Борисівни Волчек "Крутий маршрут" за антисталінським твором Євгенії Гінзбург маленька і в'юнка Лія Ахеджакова грала бранку-бунтарку Зіну Абрамову, що стала жертвою репресій і навіть за тюремним ґратами залишається внутрішньо вільною людиною і навіть у полоні є відчайдухою- бунтаркою проти сталінськоі світоконструкціі. У виставі Романа Григоровича Віктюка "Квартира Коломбіни", коли режисер довірив актрисі відразу чотири ролі в одній своій постановці, Ахеджакова грала одночасно і відкритий, і прихований бунт нещасливих героїнь з тексту Л.Петрушевської, то був бунт проти радянської міщанської стандартизації, що нівелює жінку, її душу та її людську подобу.
Навіть у гоголівській виставі режисера Валерія Фокіна "Старосвітська любов", де актриса чудово грала в тандемі з Богданом Ступкою, Ахеджакова і там примудрилася провести тему бунтарства своєї зовні тихої старосвітськоі гоголівської героїні, Пульхеріі Іванівни, і то був відчайдушний жіночий бунт вже проти цілого Світоустрою, проти невідворотності Буття, що воліє з плином Часу розлучити Пульхерію з її коханим літнім чоловіком (у цій ролі якраз і був Б. С. Ступка).
Що вже казати про численні бунти Ахеджаковоі на кіноекрані, у кінохітах Ельдара Рязанова, зокрема?
У фільмі "Гараж" її героїня Малаєва влаштовує справжній бунт, навіть акцію громадянської непокори, проти корупційноі системи в одному псевдонауковому колективі, тобто у гаражному кооперативі.
У рязановському фільмі "Небеса обітованні" її трагікомічна героїня на ймення Фіма публічно та колоритно, не добираючи слів, бунтує і на паперті, і на сміттєзвалищі, і навіть у в'язниці:бунтує проти тотальності запліснявілого "совка", проти компартійних матриць-пережитків і навіть проти окремо взятого "санаторію", що нагадує у фільмі тоталітарну зону.
І навіть у такому політкоректному фільмі як "Службовий роман", вже б здавалося, саме героїня Ліі Меджидівни Ахеджаковоі, її популярна ексцентрична секретарка Вірочка, несе тему так би мовити, феміністського "бунту" проти стандартизації та унормованості радянського життя-буття періоду застою в окремо взятому статистичному управлінні. Тому майже кожна феміністська репліка актриси з цього фільму і йшла гуляти в народ.
"Именно обувь делает женщину женщиной!"

"В женщине должна быть загадка. Головка чуть-чуть приподнять, глаза отпущены, здесь все свободно, плечи откинуты назад. Походка свободная от бедра! Раскованная свободная пластика пантеры перед прыжком Мужчины такую женщину не пропускают! "
Кажуть, коли цей фільм лише вийшов на екрани 1978 року, то на афішах у центрі великих міст прокатники позначили імена тільки двох виконавців головних ролей - - Аліса Фрейндліх та Андрій Мягков. І вже після перегляду стрічки глядачі самі дописуватли на численних афішах третє прізвище:"Ахеджакова!!! ". З трьома знаками оклику, зазвичай.
У день народження талановитої актриси, нашої землячки та мужньої бунтарки, хочеться побажати їй, насамперед, сил та здоров'я, щоб витримувати усі болючі удари теперішнього життя, а також щиро хочеться побажати їй радості від роботи на рідній сцені театру" Современник", де сьогодні, без Г. Б. Волчек, там нема кому її захистити.