Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив заяву про нам | Омелян Тарнавський

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив заяву про намір Росії оголосити війну Україні 9 травня.

«За даними партнерських спецслужб, Росія має намір 9 травня оголосити повноцінну війну. Такі можливості обговорюються у вищому політичному керівництві. Чи станеться це — побачимо».

Дуже реалістичний сценарій. Уявив, якою може бути «епічна» промова пукіна:

«Мі началі спєцапірацию, чтобі асвабадіть наших людєй. Но запад рєшил напічкать кієвскую хунту аружиєм. Такім образам, спєцапєрация затянулась. А провокациї України на наших абластях — уже пєрєбор. Ми счітаєм ета нападєнієм на нашу теріторію. Ета вінуждаєт нас начать вайну, даби астанавіть кравапралітіє і нє дапустіть втаржєніє укрАінскіх войск в погранічниє рєгіони нашей страни».

Водночас пропоную сфокусуватися на чотирьох важливих моментах цієї вірогідної ситуації.

Формально-правовий перехід від т.зв. «спецоперації» до оголошення війни означатиме визнання росією своєї тотальної поразки у т.зв. «спецоперації», завдання якої очевидно повністю провалені і не виконані завдяки ЗСУ, суспільству і підтримці наших партнерів. Цією складовою війни не варто нехтувати, а навпаки — брати в роботу у межах наших інформаційно-психологічних спецоперацій. Позаяк це наша проміжна перемога, за якою буде цілковита!

Поза сумнівом, пряме оголошення війни, без завуальованих пропагандистських кліше про «мі нє нападалі», «ета прівєнтівний удар» тощо, дозволить рашистам мобілізувати більше людських та інших (насамперед, фінансових) ресурсів саме для війни, а не просто для т.зв. «спецоперації». Лише і саме для цього у кремлі й можуть вдатися до такого кроку. Тоді звичайним усрусам буде легко пояснити, куди йдуть їх діти, за що вмирають, і чому економіка перейшла на рейки воєнного часу (де продукти, чому компанії залишають ринок, причини інфляції тощо).

Для України істотно нічого не зміниться. Тому що ми і так у війні. Й нікому не було відомо, скільки вона триватиме. Навіть московським неонацистам. Однак мушу зауважити, що на рівні психічного сприйняття ситуації це може спровокувати стан неабиякої тривоги. Бо ж «росія оголосила нам війну!». Та у такому впадку, гадаю, варто просто реально оцінити ситуацію і зловити себе на думці, що війна вже триває (гібридна з 2014 року, повномасштабна — з 2022 року). А все інше — то інформаційна робота пропагандистської машини неонацистської москви — з метою залякування і підбурювання панічних настроїв.

Формальне оголошення війни означатиме неприховане бажання рф її продовжувати. Тож, на превеликий жаль, мусимо орієнтуватися на подальшу боротьбу. У нас немає вибору, як і не було до цього часу. Прикрі реалії. Ворог має або здатися, або бути переможеним. Але ми навряд чи маємо можливість зробити це оперативно, як того хочеться. На перемогу потрібен час, важка зброя і рішучість колективного заходу. А останнього йому треба позичити.

Як я писав в одній зі своїх давніших публікацій, «на початку травня буде переломний етап війни». Мабуть, він станеться 9 травня. Тоді ми побачимо нові завдання російської війни та зрозуміємо, чого варто очікувати найближчі тижні і місяці.