ВООЗ займається не тільки клінічними протоколами , а й методик | 🫶Клінічні випадки. Консіліум.

ВООЗ займається не тільки клінічними протоколами , а й методиками  запобігання помилок у прийнятті клінічних рішень лікарями.
Розроблено багато стратегій, найдієвіші з яких я зібрав тут:

1. Принцип розпакування
слід добре зібрати анамнез, і старатись не пропустити нічого.

2. Сформувати список порушень , на основі якого згенеруйте всі ймовірні варіанти захворювань для диф. діагностики. Це не дасть вам передчасно привязатись до певного діагнозу.

3. Перевірка за ABCDE (A прохідність дихальних шляхів, В дихання, С кровообіг, D неврологічний статус, Е зовнішній вигляд)
Простий список котрий гарантує що важливі проблеми не буть пропущені!

4. Червоні прапорці , багато захворювань мають схожу симптоматику, в таких випадках слід спочатку виключити найгірший сценарій.

5. Використання правил клінічного прогнозування - це статистична можливість виникнення певного діанозу в певній групі пацієнтів, з певними спільними критеріями(вік, стать, раса, професія і т.д.).

Для цього є багато різноманітних таблиць. Найпоширеніші це шкала GRACE при гострому коронарному синдромі та шкала CURB 65 при позалікарняній пневмонії.

6. Ефективне спілкування в команді
Виявляється і тут є уніфікована форма, як найкраще подати інформацію про пацієнта, британський алгоритм SBAR

S - ситуація (я (ім'я), телефоную (місце) стосовно пацієнта з (ймовірний діагноз)) ;
B - анамнез;
A - оцінка стану хворого (тиск, пульс, сатурація, температура,  та інші показники стану хворої);
R - рекомендації (що ви порадити робити?).

7. Мати чітко обгрунтовані ризик і користь від проведеної операції, лікування чи іншої маніпуляції, яка впливає на здоро'я пацієнта.

8. Спільне прийняття таких рішень!!!

Тепер зможете призначати найточніші діагнози та найкраще лікування )