Опендатамедіа

2023-03-17 10:00:35 За 2022 рік банківський сектор накопичив у своїх резервах 119 млрд грн — у 35 разів більше, аніж у 2021 році.

Лише 10% банків отримали збитки у січні 2023 року у розмірі 0.3 млрд грн. Решта фінустанов загалом заробили максимальну суму за всі місяці великої війни — 14,7 млрд грн.

Топ-10 банків стабільно заробляють левову частку прибутку всієї системи — 90% або ж 13 млрд грн. Приватбанк знову лідує із прибутком у 6,3 млрд грн — проти 1,7 млрд грн прибутку у січні 2022 року.

Всі 4 державних банки були прибуткові у першому місяці 2023 року та разом заробили 9,4 млрд грн. Їх частка у загальному прибутку склала 64%.

Лідером серед банків з іноземним капіталом став Райффайзен: 0,7 млрд грн прибутку за січень 2023 року. В загальному рейтингу банків він піднявся на 3 місце.
В цілому банки з іноземним капіталом заробили у січні цього року 3,4 млрд грн, що складає 23% прибутку всіх банків.

87% банків з приватним капіталом отримали у січні загальний прибуток 1,9 млрд грн. Решта банків отримали збитки у розмірі 43 млн грн. Найуспішнішим серед банків цієї групи виявився ПУМБ. Минулий рік він завершив зі збитком 0,4 млрд грн, але вже на старті 2023 отримав 0,5 млрд грн прибутку.

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/banks-in-war-january-2023 Відкрити / Коментувати

2023-03-16 10:00:44 Рік тому в Україні запрацював спеціальний правовий режим @city_diia, який дозволяє компаніям-резидентам сплачувати податки за зниженими ставками.

Одним з головних критеріїв для участі в цьому режимі є країна реєстрації — резиденти Дія.City не можуть бути зареєстровані на території іншої держави та мати звʼязки з країною-агресором. Розповсюдженим явищем стало створення великими топ-компаніями “дочок” із IT-направленням для подальшої реєстрації в Дія.City.

До початку повномасштабної війни до Дія.City приєдналось лише 79 компаній. Станом на березень 2023 року у відповідному Реєстрі вже нараховується 498 резидентів.

Як з'ясувалося, 63% або 314 компаній в Дія.City мають українське коріння — тобто не мають закордонних батьківських компаній. Серед «іноземців» найбільше компаній з Кіпру — 45 резидентів Дія.City. Друге місце в цьому топі посіли США — компанії, які «прописані» в цій країні, є засновниками 38 резидентів.

Наприклад, корейський гігант у сфері електроніки «Samsung» створив компанію «Самсунг РнД Інститут Україна». Українська «Ajax Systems», яка займається розробкою та виробництвом систем безпеки, зареєструвала для цього компанію «Аджакс Сістемс РнД». Серед інших, свої дочірні компанії створили «Нова Пошта» та «ДТЕК» — йдеться про «НП Діджитал» і «Модус Ікс» відповідно.

Важливо, що у реєстрі наявні компанії, які на початок повномасштабного вторгнення мали власників з Білорусі (Perevaga Technology, DataMola).

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/diia-first-year Відкрити / Коментувати

2023-03-13 10:00:32 Кількість прострочених протягом 90 днів кредитів (NPL) в українській банківській системі зросла з 34% до 39% від початку повномасштабного вторгнення.

Аби вирішити ситуацію з непрацюючими кредитами, банк може або позиватись до боржника в суді, або продати цей борг колекторам. У другому випадку банк отримує лише 10% від суму заборгованості. Натомість не виключено, що "у комплекті" йдуть корупційні ризики, якщо портфель потрапляє до колекторської компанії, яка повʼязана з банком, його посадовцями або відділом стягнення.

Коли банк звертається до суду, є шанси отримати всю суму кредиту та повернути витрати безпосередньо на судовий процес. Опендатабот відстежує кожен суд, де банки є позивачем, відповідачем чи третьою особою. Загалом у 2022 році українські банки були сторонами у 56 670 судових справах. Це на 37% менше, аніж до початку великої війни.

З урахуванням зростання NPL, мало відбутися збільшення позовів від банків до судів. Але цього не сталось. Отже, банки готуються до продажу кредитних портфелів колекторам — що призводить до збільшення збитків та корупційних ризиків.

Аби повертати свої кошти без корупційної складової та роботи з колекторами, банкам потрібно автоматизувати стягнення — спрощувати генерацію позовів, контролювати знаходження справ до суду, засідань та рішень, роботи судових виконавців.

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/npl-2022 Відкрити / Коментувати

2023-03-10 10:01:08 Станом на початок березня 2023 року в системі "Шлях" було видано більше 1,27 млн дозволів на виїзд. Переважна більшість стосується виїздів у бізнес-справах — близько 1,1 млн дозволів. Лише 170 тис. дозволів — для здійснення гуманітарних місій.

Більше третини дозволів для бізнесу — близько 400 тис. — були видані з листопада минулого року до лютого 2023 включно. Що стосується виїздів «по гуманітарку», то у цьому випадку все більш стабільно — 70 тис. дозволів протягом останніх трьох з половиною місяців.

Наразі система видачі дозволів на виїзд за кордон не є достатньо прозорою. Так, наприклад, відсутня інформація щодо кількості людей, які порушили терміни перебування поза межами України та досі не повернулися. Опендатабот звертався до Укртрансбезпеки і Держприкордонслужби із запитами щодо цих даних, але відповіді не отримали.

Особливу категорію для виїзду становлять спортсмени та діячі культури. Їх особливий статус нерідко призводить до скандалів. Як, наприклад, це сталось зі стендапером, якій виїхав за кордон за дозволом Мінкульту та вирішив не повертатись.

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/way-abroad Відкрити / Коментувати

2023-03-08 10:00:36 Кожен другий новий фоп у 2023 році відкривають жінки. Загалом від початку року вже було зареєстровано 36 892 фопи, з них 51% або 18 776 створили жінки.

Від 2017 року частка жінок, які відкривали фопи, росла. У 2020-2021 роках підприємиці відкривали 51% нових справ. У рік великої війни зареєстрували понад 93 тисячі фопів — це 48% від загальної кількості нових малих бізнесів.

У яких галузях лідують жінки у 2022 році:
третина нових фопів, зареєстрованих жінками, займаються роздрібною торгівлею — їх майже вдвічі більше, аніж чоловіків у цій категорії.
10 658 підприємиць розпочали власну справу в сфері ІТ — друге місце за кількістю реєстрацій. Натомість це лише 34% від загальної кількості фопів за цією категорією.
Жінки "перегнали" чоловіків у сфері надання інших індивідуальних послуг (85% нових справ — жінки), в виробництві одягу, освіті та hr (75%), соцдопомозі (74%) та охороні здоров'я (72%) тощо.

Проте кількість жінок-директорів середнього та великого бізнесу зменшується щорік. У 2021 році лише 35% бізнесів очолювали жінки. Рік повномасштабного вторгнення скоротив їх кількість до 29%. Загалом торік було відкрито 9 405 компаній під керівництвом жінок.

У 2023 намітилася тенденція на зростання. Від початку року було відкрито 3849 бізнесів, а жінки очолюють 30% нових компаній.

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/businesswoman-in-war-2022 Відкрити / Коментувати

2023-03-06 10:01:13 Як працював бізнес у лютому?

Робота та ІТ

За рік від початку великої війни ринок праці стабілізувався:
кількість вакансій збільшилась на 11% і складає 66,2 тисячі;
кількість резюме скоротилась на 8% і становить 402 тисяч.

Найбільше роботу шукає молодь у віці 16-24 років — їх майже вдвічі більше, аніж у віковій категорії 25-35. У лютому майже однакова кількість шукачів без досвіду та з досвідом 5+ років. (Work ua)

Кількість наймів IT-фахівців у лютому зросла на 30% за місяць — 1154 прийнятих оферів. Цей показник повернувся до рівня 2022 року.

У решті показників лютий був не найкращим місяцем для вітчизняного ІТ:
компанії опублікували на сервісі 13 573 вакансії. Це на 1 059 менше, ніж у січні;
зарплати у наймах найдосвідченіших фахівців (5+років) знизились порівняно з лютим 2022. (@djinni_official)

Бізнес
Кількість реєстрацій нових фоп зменшилась до 16,6 тисяч. Натомість, у порівнянні з січнем, побільшало реєстрацій нових компаній — 2,7 тисячі.
Кількість працюючих закладів громадського харчування істотно не змінилась, але їх обіги впали на 7%. (@restorator_reve)
В середньому, у лютому українці шопились в інтернет-магазинах в 1,3 рази більше, аніж до початку повномасштабної війни. (@horoshopua_bot)

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/business-in-war-february Відкрити / Коментувати

2023-03-03 10:01:38 4 березня у світі відзначають День відкритих даних. Цьогоріч в Україні через повномасштабну війну відкриті дані «відкинуло» на 6 років.

Станом на початок 2022 року індекс відкритості публічних даних в Україні був на рівні 56%. Після відкриття будівельного реєстру цей показник виріс до 57,6%.

У 2023 році нове значення індексу — 43.42%
Після певної перерви, коли інформація була повністю закритою з огляду на безпеку, деякі держоргани почали публікувати набори, як й до великої війни. Неочікувано у воєнних реаліях, але одним із найбільш відкритих органів стало МВС, Держстат опублікував фінансову звітність за 2021 й Мінсоцполітики регулярно оновлює дані.

Проте більшість потрібної інформації досі "під замком". Найбільш закритими розпорядниками виявились:
Державна податкова служба — закрито майже все, починаючи від реєстру; платників ПДВ до інформації про податкові борги та єдиний податок. Наразі ДПС тримає дані закритими навіть попри рекомендації Кабміну, Верховної Ради та Мінцифри;
НАЗК — декларації та реєстр корупціонерів;
Мін'юст — закрито ЄДР, напевно, найважливіший набір даних для бізнесу.

Олексій Іванкін, СЕО Опендатаботу, зазначає, що закритість даних є одним із вагомих "ворогів" бізнесу, ускладнюючи його роботу та не даючи тримати економічний фронт. Ба більш, на тлі численних корупційних скандалів закритість публічних даних зменшує довіру до держави як з боку громадян, так й зі сторони міжнародних донорів.

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/opendataday-2023 Відкрити / Коментувати

2023-03-02 10:01:07 Аби підтримати бізнес на початку повномасштабного вторгнення, держава створила податкову пільгу та запропонувала замість сплати ПДВ перейти на "спрощенку": 3 групу фоп та 2% податків від виторгу. Тоді пільгою скористалося понад 150 тисяч бізнесів. Натомість більшість компаній залишилась на загальній системі з ПДВ, при цьому сплачуючи більше податків та тримаючи економічний фронт.

У червні 2022 року, за даними ДПС, в Україні було понад 250 тисяч платників ПДВ, з них 21,3 тисячі фопів та 229,5 тисяч компаній. Відтоді відкритої інформації не було, адже доступ до реєстру було закрито.

За рік від повномасштабного вторгнення все більше компаній повертаються до сплати ПДВ — навіть попри те, що держава не скасувала пільгу. Так, станом на початок березня цьогоріч вже 3 359 бізнесів повернулись на загальну систему оподаткування. Йдеться про 2 952 компаній та 407 фопів. Серед них такі бізнеси, як Ростдорстрой, Метінвест та Галнафтохім. Загалом в Україні наразі 248 тисяч платників ПДВ.

Наразі офіційно реєстр платників ПДВ Державної податкової служби є закритим — навіть попри рекомендації Комітету Верховної Ради, Кабміну та Мінцифри. Натомість податкова досі відмовляється відкривати дані. Наприкінці лютого 2023 ДПС лише відкрила можливість перевіряти статус платника в кабінеті платника податків.

Олексій Іванкін, СЕО Опендатаботу, зазначає, що закритість даних створює численний простір для маніпуляцій, шахрайств та ускладнює життя платникам ПДВ, які не можуть перевірити статус своїх контрагентів. На жаль, ситуації, коли бізнес втрачає статус платника ПДВ, непоодинокі. З 2019 року Опендатабот фіксував ріст анулювання свідоцтв платників ПДВ.

Аби не потрапити у халепу та знати, чи компанія сплачує податки, перевірити її статус бізнеса можна в АРІ Опендатаботу та безкоштовно в чатботі. Для цього надішліть боту код компанії або ІПН фопа. Якщо бізнес є платником ПДВ, інформацію про це буде зазначено у картці.

Як перевірити власника чи бенефіціара компанії?
1. Відкрийте чатбот @OpenDataUABot або застосунок Опендатабота.
2. Надішліть боту код компанії або ІПН фопа.
3. Якщо бізнес є платником ПДВ, інформацію про це буде зазначено у картці.

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/vat-in-war Відкрити / Коментувати

2023-03-01 10:00:20 Перед початком великої війни в Україні стався "бум" іпотек для квартир та житлових будинків — нотаріуси посвідчили понад 33,6 тисяч таких угод у 2021 році. У 2022 році їх кількість скоротилася учетверо — до 5,4 тисяч. Повномасштабна війна позбавила багатьох українців домівок. Попри це, іпотечне кредитування все ще залишається недоступним, а через те — й не затребуваним українцями.

Скорочення помітне й у порівнянні з попередніми роками. Так, наприклад, у 2018-2020 рр, в середньому, погоджували 11 тисяч угод на рік. Приблизно така сама ситуація й з іпотеками, що стосуються земельних ділянок: -3х у порівнянні з 2021 роком та -1,7х — у порівнянні з 2018-2020 рр.

Загалом за весь 2022 рік нотаріуси засвідчили 100 710 договорів купівлі-продажу квартир та житлових будинків. Це у 3 рази менше за показник останніх років. Починаючи з 2017, в середньому, нотаріуси посвідчували 293 тисячі договорів купівлі-продажу нерухомості на рік. Пік, знову ж таки, припав на 2021 рік — тоді було зареєстровано 325 174 договори.

Схожа ситуація у 2022 склалася й з купівлею-продажем землі. Кількість проданих земельних ділянок зменшилася у 2,3 рази за рік. Нотаріуси посвідчили 133 447 таких угод.

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/mortgage-2022 Відкрити / Коментувати

2023-02-28 10:02:10 Попри повномасштабне вторгнення банківська система в Україні вистояла у 2022 році. Деякі банки навіть змогли покращити показники у порівнянні з 2021 роком та увірватися у топ-10 найприбутковіших фінустанов.

Загальний прибуток банків в 2022 році складав 24,7 млрд грн. Це у понад 3 рази менше порівняно з 2021 роком — тоді банки в Україні заробили 77,5 млрд грн.

Приблизно дві третини банків (46 з 67) завершили рік з позитивним балансом. Більш ніж половину від прибутку усіх українських банків припадає на державний Приват — 66% або 30,2 млрд грн. Проте у порівнянні з 2021 його прибуток зменшився на 14%.

Топ-10 банків заробили 95% від усього прибутку банків з позитивним балансом. У першій десятці з топу 2021 торік залишилися лише 4 фінустанови. Приватбанк — як і раніше, перше місце.

Важливо, що у рік повномасштабної війни українці стали більше довіряти державним банкам. Їх частка у загальному прибутку збільшилася з 55% до 68% за рік.

Майже третина або 21 банк отримали збитки у розмірі 20,8 млрд грн.

У банків з іноземним капіталом найгірші результати: збитки у 51 млн грн.

Лідером серед банків з іноземним капіталом з прибутком 3,5 млрд грн став Укрсиббанк, який за 2022 рік покращив свої результати більш ніж у 2 рази. Разом з Райффайзен банком (1,55 млрд грн) та Сітібанком (2,8 млрд грн) вони заробили 84% усього прибутку банків з іноземних капіталом з позитивним балансом.

Банки з приватним капіталом.

74% банків з приватним капіталом закінчили рік з прибутком в 5,2 млрд грн. Решта отримали 1,73 млрд грн збиткiв. Найбільше за рік заробив Універсал банк — 2,4 млрд грн. Це майже половина від усього прибутку приватних банків з позитивним балансом.

Подробиці: https://opendatabot.ua/analytics/banks-2022 Відкрити / Коментувати