Коли ми всім казали що почнеться повномасштабка - ніхто не вір | Оперативний ЗСУ

Коли ми всім казали що почнеться повномасштабка - ніхто не вірив і всі продовжували проживати своє життя.

Я, як ви любите розповідати , скакав по машинам , різав вени під райвідділом , намагався хоч якось привернути вашу увагу, а ви всі продовжували проживати своє життя.

Коли почалося - всі раптом повірили…, але продовжили проживати своє життя.

Коли рік тому я казав, що ми можемо проїбати - ніхто не вірив, адже пропаганда з усіх рупорів кричала про контрнаступ , ну і в найкращих традиціях, - продовжували проживати своє життя.

Сьогодні відсоткова імовірність пройобу є найвищою з початку війни, але ви продовжуєте проживати своє життя.

І якщо ви думаєте що пройоб - це втрата Донецької і Луганської областей , чи юридична окупація всього окупованого , чи «по Дніпру» , - не тіште себе ілюзіями, ніхто не зупинятиметься по Дніпру чи по Збручу. Їх ціль - все.

І якщо ви гадаєте , що нові хазяї вас пощадять - ви помиляєтесь ще більше.

Ми загинемо , а ви всі будете рабами на цій землі. Буде повторення історії, буде черговий голодомор , ви знову їстимете своїх дітей.

А вони і далі продовжать творити яничар , які нищитимуть українців.

Ми ще маємо шанс. Ви ще маєте шанс. З кожним днем вашого нікчемного проживання цей шанс згасає.
Ви ж навіть не живете. Задайтесь питанням : чого варте ваше проживання?

Чи може таки почнете жити? Жити повноцінно , з духом у грудях , з ідеєю в серці , ідеєю про майбутнє українських дітей , онуків, майбутніх поколінь, віддаючи себе боротьбі за наше існування.

Смерть існує лише для тих, хто не живе , а проживає. Ми ж не помремо , а підемо у інші , ще крутіші світи.

Поки що вибір є. Але рахунок йде вже не на роки, а на місяці і тижні.