Вчора «спецоперація» вкотре пішла «за планом»: поговоримо про | Орестократія

Вчора «спецоперація» вкотре пішла «за планом»: поговоримо про шанси вступу України в НАТО

Операція «Z» та інші невротичні пригоди Вовочки відкрили перед Україною чимало можливостей, у тому числі - й перспективи північно-атлантичної інтеграції.

Маю два важливих інсайди з цього приводу.

Перший з них - про шанси: вони дуже високі.

Зрозуміло, що блискучий «експромт» президента Зеленського був погоджений з «правящими кругами так называемого запада» ( Л.І. Брежнєв, рімейк - В.В.Путін). Про це натякнули на Банковій, також ця думка простежується в американській аналітиці.

Звісно, навіть прискорена заявка може розглядатися місяцями, і не менше триватиме приєднання держави до Альянсу. Тим паче, що статут НАТО не передбачає прийом нових членів, на території яких є відкритий воєнний конфлікт. Тому штаб-квартирі альянсу доведеться шукати варіанти обходу базових положень організації. Але вступ - не головна мета нинішньої заявки.

Другий - яка ж мета? Спойлер, не тільки, щоб утерти носа Путіну… хоча й не без цього.

Найважливіша задача сьогодні - не стільки майбутнє членство в Альянсі, скільки показати напомаженому російському диктатору, що «правящие круги так называемого запада» не колупатимуться у носі, якщо в Україні буде застосована ядерна зброя.

Важливе пояснення: західні розвідки вважають, що Путін, скоріше за все, застосує ядерну зброю, якщо вважатиме:
що ця витівка не спричинить прямого воєнного втручання США та європейських країн;
але при цьому атака зіграє вирішальну роль у війні з Україною.

Тому: подача заявки - це один з кроків до тіснішого зближення воєнно-політичного співробітництва України та Альясу, аж до можливого введення американських військ на територію України (про що писав учора).

Вовочці сьогодні - і публічно, і не публічно - дають зрозуміти, що за використання ядерної зброї надеруть йому дупу дуже боляче. Звучали навіть фразу, «відповідь буде руйнівною для Росії».

Тому варіантів у нього два: або програти війну Україні на полі бою, або програти міжвидову боротьбу за владу в самій Росії. Перемоги у житті Вовочки якось не простежують.

На завершення, коротенький анекдот
- Марьванна, а во ІІ мировую войну мы с кем воевали?
- Вовочка, ты что, дебил? С Германией.
- С Германией? А против кого?

Нагадаю, що проти Польщі та частини України…

Спостерігаємо за занепадом Московії. Підписуйтесь на «Орестократію», аби нічого не пропустити