Ми всі чули про зміни в керівництві НБУ: чи означають вони, | Орестократія
Ми всі чули про зміни в керівництві НБУ: чи означають вони, що гривня під загрозою?
Вся країна вже знає, що замість одного очільника НБУ збираються обрати іншого: прізвища тут не важливі, люди тільки чули, що «старий банкір» не хотів друкувати гроші, а «новопредставлений» газуватиме на всіх парах. Чи є загроза гривні, і чи справді весь папір в країні буде витрачено на друк нових банкнотів, - давайте розберемося.
Спершу - протокольна частина, вона буде трішки складною, але прочитайте в порядку підвищення фінансової грамотності:
У відставку з посади голови НБУ зібрався Кирило Шевченко (не плутати кобзарем Тарасом Григоровичем і футболістом Андрієм Миколайовичем). Більшість медій написали, що у Шевченка-фінансиста був конфлікт з Мінфіном та економічним блоком Офісу президента, і саме у цьому причина відставки.
Я ще кілька тижнів тому говорив, що у владі загострились суперечки, як рятувати економіку України. НБУ наполягав на збільшенні ставок на військові облігації (мовляв, щоб залучати ринкові гроші). Мінфін вважав, що необхідно друкувати більше гривні і за них купувати оті самі військові облігації.
На мою суб’єктивну думку, тут немає правильного чи неправильного рішення… як в казці про Іванушку-дурачака: підеш ліворуч - коня втратиш, підеш праворуч - посаду. Ініціатива Шевченка гарантувала б фінансову стабільність, але призводила до паралічу бізнесу, якому для виживання потрібні дешевші гроші, ніж під 27% річних. Пропозиція Мінфіну веде до девальвації національних грошей.
Джерела у владі стверджують, що головною причиною відставки Шевченка стали складні особисті комунікації між ним та економічним блоком Офісу президента, а не монетарна принциповість: банкір опирався деструктивній поведінці Мінфіну, але на ключові вимоги влади вимушений був іти. Тим паче, що НАБУ та САП давно вже готували підозру керівникові НБУ за гріхи періоду керівництва одним з державних банків: глава центробанку з підозрою - «то не то пальто».
То що буде з гривнею?
Кандидат у керівники НБУ Андрій Пишний, і може виявитися чутливішим до порад економічного блоку Офісу президента. Але надмірну емісію (друкування) грошей не підтримає жоден професійний голова НБУ, як і наші західні партнери. Це так само, як лісничий зробить все, щоб його ліс не згорів. До речі, попередник Шевченка Смолій також пішов у відставку через відмову вмикати "верстат" та друкувати гривню, щоб "розігнати економіку". Тоді Офіс президента обрав Шевченка. І кілька років роботи перетворили його з апологета на опонента "економічної політики Офісу президента".
Це означає, скоріше за все, збереження приблизно тієї ж політики, яку проводив Шевченко: гривня поступово втрачатиме у вазі, Мінфін конвертуватиме західну допомогу за вигіднішим внутрішнім курсом, а сама національна валюта знеціниться наступного року відсотків на 30-40. Якщо, звичайно, не трапиться чогось більш надзвичайного, ніж війна. Бо, наприклад, лише 23-го ми очікуємо від західних партнерів щонайменше 40-50 млрд євро допомоги, і від неї ми залежні значно більше, ніж від теплоти взаємин між центробанком та офісом…
Підписуйтесь на «Орестократію».
