Святкувати не можна забути На вулицях розквітає весна, яка п | Основа майбутнього
Святкувати не можна забути
На вулицях розквітає весна, яка приносить з собою, окрім тепла і щастя, доволі популярну дату - 8 березня.
Українське суспільство зжилось з думкою про непорушну традицію цього свята, і кожен з нас є свідком або й учасником процесу шаленого скуповування квітів, подарунків, теплих слів нашим дружинам, матусям, донечкам.
Щоправда, витоки святкування 8 березня мають мало спільного з жіночністю і красою весни, що підіймає це питання на загал і потребує ревізії цієї дати.
Саме свято було впроваджене 1910 року німецькою комуністкою Кларою Цеткін на конференції Соціалістичного Інтернаціоналу у Копенгагені з вимогою надання жінкам повних політичних, економічних та соціальних прав.
Отже, спочатку у випадку з жіночим святом у березні йшлося про надання права голосу і займання державних посад (вимоги, які в сучасному світі вже давно є прийнятими) і створене воно було під час соціалістичного з'їзду.
Вже з початку 20-х років головним місцем святкування 8 березня стала Радянська Росія, яка надала йому політичного забарвлення. Вищеназваний факт засвідчує, що свято прибуло до нас від комуністів Заходу транзитом через Радянську Росію.
Сумнів стосовно міжнародності "жіночого дня" навіює відзначення свята здебільшого країнами пострадянського простору і низькою його популярністю поза межами впливу соціалістичних доктрин СРСР.
8 березня, як і 23 лютого, не є близькими для українців, адже є ментально і духовно радянським. Це черговий рудимент, який тримає Україну в радянському минулому.
Наші матусі, донечки та бабусі потребують любові щодня, без жодного на те приводу, а дружинам потрібна увага і допомога не лише один день в році.
В Україні є чудова альтернатива радянському святу. Ідеться про день Матері, який в нас, як і в Західній Європі, відзначають кожну другу неділю травня.
Тому варто відмовлятись від радянських свят та дарувати любов і тепло нашим жінкам щодня :)
