В коментарях під відеопорівнянням української та польської аграрки зібрались свідки страшних українських агрохолдингів та передових польських фермерів.
Давайте ще раз прояснимо. Населення України, на жаль, поки менше ніж польське, можливо на цілих 25%. Орних земель в України втричі більше.
Контекст у нас інший, ви не можете створити на Півдні сотні дрібних ферм, бо там немає стільки людей.
Це не означає, що всю аграрку мають взяти на себе три компанії та монополізувати ринок. Але говорити про те, що агрохолдинги винні у всіх негативних тенденціях галузі не правильно.
В поляків є чого навчитись, і те як місцевий виробник займає нішеві культури, і те як після вступу в ЄС вони примножили заробіток в с/г вдвічі, і те як працює їхня переробка.
Але ті хто справді був у Польщі «на трускавках» скажуть вам, що ті господарства рідко виділяються інноваційністю.
Отже, ще раз. Дрібні фермери потрібні, але це не панацея. Агрохолдинги - дійсно можуть бути небезпечними, як будь-який великий бізнес. Але проблема вирішується не розкуркуленням, а створенням відповідних умов, щоб «агромагнати» не впливали на державні рішення, не монополізували та не маніпулювали ринком.
Розвиток корпоративної культури ще один аспект, який потрібен для розвитку галузі, щоб таких ситуацій, як з Кернелом було все менше.
А зі сторони держави маємо створити сильні незалежні антимонопольні інститути. Разом з тим політику в цьому питанні маємо збалансувати таким чином, щоб не заважати конкуренції, створити рівні умови для всіх, не сприяти розвитку одних за рахунок інших
@OstanniyCapitalist
