Коли мер Одеси називає одеситів одеськомовними – це кричуща ди | Ostap Drozdov

Коли мер Одеси називає одеситів одеськомовними – це кричуща дич. Що значить «одеськомовні»?

Я розумію, що стало соромно називати себе носієм мови окупанта й ворога. Язик не повертається назвати свій язик руским. Але, даруйте, це руский язик. Як його не камуфлюй – це все одно язик твого вбивці.

Той самий, який московити насильно насаджували 300 років. Той самий, який вони зараз «захищають» нальотами каральної авіації. Той самий, який мав дотла згоріти в Одесі ще 2 травня 2014 року. Той самий, який досі не дає змоги відрізнити свою людину від загарбника.

І як би не мімікрували деякі мери з подвійним громадянством під трендовий патріотизм – це не вирішує засадничого питання: війна має виразний мовний компонент, відтак відмазки про «одеськомовність» - огидні, самодурні й узагалі не дотепні.

Не існує одеської мови. Існує українська державна – і російська ворожа. Або ти зі своєю державою – або ти з чужим ворогом, в якого язик на плечах від постійного знищення тебе.

Оце і є світоглядний вибір, сидячи в бомбосховищах. Середини нема. Мімікрія не поможе. Вона лише заважає бачити ворога впритул.