Я аніскільки не дивуюся з антиукраїнського видристу Сєви Новго | Ostap Drozdov

Я аніскільки не дивуюся з антиукраїнського видристу Сєви Новгородцева.
Ти можеш у 1975 році покинути СССР, половину зрілого життя прожити в Австрії, Італії, Британії, навіть прийняти протестанське хрещення – але все одно в тебе буде кацапське ДНК.
Ти можеш ходити в драних джинсах, бути пристарілим хіпстером, мати енциклопедичні знання з мистецтва – але твоє кацапське ДНК детермінує сон розуму і вірус путінізму.

Росія і російськість – дуже трагічний феномен. Де б ти не жив - із тобою завжди руский цивілізаційний морок.
Наші «жахливі недоліки» (як-от непокора, скепсис щодо держави, зневага до власть імущих, анархічний стьоб) – ніколи не будуть притаманні москальні, яка незважаючи на країну проживання, змирилася на жаб’яче поквакування в концтаборі ідей. Він вужчий, зате простіший. І похльобку з нетерпимості дають згідно з розкладом.

Рускі ніколи не зможуть підім’яти Государство під себе. Ніколи не піднесуть Вільну Людину на п’єдестал. А з найвищого трону вони ніколи нікого не скинуть. Бо народжуються і здихають із вірусом чинопочитанія. Там не існує прав людини, бо з людьми там напряг.

Всі вони втрачені. Там нема підгрунтя для бодай міліметрових зрушень у бік цивілізації, демократії, правосвідомості та інших абстракцій, які раб назве другорядною хирнею.

Як добре, що ми вже не здатні збагнути цього мракобісся. Вже ніколи.