Після вчорашньо-вечірнього ракетного обстрілу Львова сьогоднішній день я хотів би розпочати невмирущою повстанською піснею
Ой у лісі на полянці.
Збройний опір є релігією Галичини. Тут хлопці йшли в ліси навіть тоді, коли це було квитком в один кінець. Навіть коли всі навколо змирилися зі сталінізацією – галичани противилися, як могли. Так було, так є, так буде до скону віку.
Ой у лісі на полянці – пісня про реальний епізод Другої світової, що стався
навесні 1943 на Волині, в урочищі Березина в Цуманській пущі. Більшовики оточили й розстріляли 40 юнаків-повстанців з Галичини, які прямували на підмогу волинським упівцям і
більшовицького нападу ся не сподівали.
Ця повстанська пісня має багато виконань. Але те, як цю пісню заспівала
Тріода, – перевершити важко. Хлопці виконують цю пісню акапельно, наче реквієм. Такий, що надихає пам’ятати кожну кривду, завдану тим самим незмінним нелюдом.
Тріода. Ой у лісі на полянці…Доброго дня кожному, хто пам’ятає все.
