Дуже люблять наші люди цькувати. Всі на емоціях, накручені, я розумію… Але це доволі незріло – нападати на людину за один промах і просто знищувати, втоптувати, уневажувати величезні заслуги.
Зараз я про
Андрія Капраля, соліста вокальної формації Піккардійська Терція. 30 років культурного амбасадування України по всьому світові. Ці хлопці замість совкової держави були культурною візитівкою України на всіх континентах. Вишукана, акапельна віртуозність. Чого вартує
Пливе кача – пісня, яка стала реквіємом Небесної Сотні й розстріляного Майдану.
По собі знаю, як гнітюче й нестерпно переживати масове гоніння за щось незграбно зроблене чи сказане, або просто невчасне.
Тому з метою дружньої підтримки
Андрія Капраля я публікую його виступ на онлайн-марафоні
Пісні Життя, де ми зібрали кошти на автомобіль для передової.
Андрій – наша людина до мозку кісток, чудовий музикант, патріот.
І заспівав дуже гарно. Відволічіться на хвильку від цих безперервних срачів.
Музична пауза.
