Вислів «Герої не вмирають» придумав хтось дуже жорстокий. Вми | Ostap Drozdov

Вислів «Герої не вмирають» придумав хтось дуже жорстокий.
Вмирають, ще й як. Заперечення смерті – погана дія в умовах війни. Не з міркувань боягузтва. А з міркувань девальвації жертв. Вислів «Герої не вмирають» мені завше звучав у деякій мірі нешанобливо до такої кількості героїчних жертв.

Я ніколи не розумів дивної тактики приховування й замовчування кількості наших жертв. У цьому є щось самообманно-інфантильне. Очі не бачать – серце не болить. Свідоме спотворення дійсності. Можна подумати, українські захисники не знають, на що йдуть?

Озвучення реальної кількості нікого ні від чого не відіб’є. Тут нема малих дітей. Всі все розуміють. Навпаки – велика кількість наших втрат повинна щоденно стукати в голови й серця соотєчественніків, які досі вважають, що герої не вмирають, вони вічні, титанові кіборги-біороботи.

Цифри наших утрат повинні щодня нагадувати височезну й жахітливу ціну свободи від росії. Ці страшні цифри повинні бути постійним докорем кожному, хто далі чогось не розуміє. Нулі на табло обнулюють патріотичну мотивацію мінятися й робити висновки попри незчисленну кількість убієнних російськомовними загарбниками.

На жаль, герої вмирають. Це треба усвідомити. Може, тоді пиво з сємками не так смакуватиме.