Душею російської імперії з першого по останній день є СТРАХ. Р | Ostap Drozdov

Душею російської імперії з першого по останній день є СТРАХ. Росія – це і є страх. Страх усіх перед усіма.

Наріжний камінь ру-держави – страх. Ще з часів перших самодержців їм залежало не на тому, щоб верховну владу поважали – а щоб боялися. Звідси – терор як природній спосіб упокорення свого власного народу. Пішло на ура.

Базова емоція ру-суспільства – страх. Століття тренування перетворили русоорка в затюкану істоту, без ініціативи, без самоповаги, без потреби свободи. Звідси – безумовна підтримка влади. Будь-якої, якої боїшся.

Національний ру-експорт – страх. Сусіди мають боятися придурка по сусідству. Не співпрацювати, не взаємовигідно торгувати, не товаришувати – а боятися й тримати напоготові наган.

Страх – це квінтесенція русні. Що всередині, що назовні – все просякнуто або споживанням, аби стимуляцією, або нагнітанням страху. Вибити страх із оболонки руского человека неможливо – тоді згине руский человек, бо він і є страх.

Без страху вільно думати, мислити, жити – це надзавдання для ру. Ментальна природа не передбачає цих опцій. Жити в страху – органічно для них. Страх найкраще доходить. Тому - бункери, укриття, ракети, бомби, кулі, кийки, палиці, омон, фсб, катівні.

Це і пояснення, чому Україна має приносити крижаний страх кожному рускому. Бо страх діє блискавично й дохідливо. Їх треба товкти й залякувати. По них треба стріляти. Їх треба бомбити.
Вже й так нічого втрачати.