Дивно й ніяково читати коменти наших людей: «Після атаки на Ві | Ostap Drozdov

Дивно й ніяково читати коменти наших людей: «Після атаки на Вінницю росія є державою-терористом». Це жарт такий чи що? А останні 8 років в’ялого тероризму й півроку активного - це, виходить, увертюра до Вінниці?

Дивуюся з кожного, для кого потрясінням стає кожен черговий теракт росії, кожен з яких, властиво, є черговим, а не першим. Росія є державою-терористом, навіть коли не воює. Навіть коли вона непорушним пластом лежить на 1/8 суші – вона все одно є терористом, бо тероризує весь світ як не енергошантажем, то експортом конфліктів.

Після Бучі-Маріуполя-тощо Вінниця не є переломним злочином росії – щодня тероризм триває в режимі звірської буденності. Це дуже погано, коли наші люди ділять жертв на воєнні й цивільні. Воєнні не так болять, чи що? Воєнні жертви на передку чимось поступаються випадковим перехожим, які загинули в тилу?

Акцентування уваги на важкості тилових утрат – це наслідок того, що не для всіх нас війна є актуальною і всеохопною дійсністю. Ефект жахливої несподіванки – цей нездоровий ефект характеризує наше суспільство як таке, яке не повністю заангажоване в війну і уявляє її десь далеко.

З цим треба працювати. Під час повітряної тривоги не можна прогулюватися з дітьми чи сидіти в офісі як ні в чому не бувало. Бо війна так далеко, що аж так близько.