Це лише в бананових республіках дипломатична місія за кордоном | Ostap Drozdov

Це лише в бананових республіках дипломатична місія за кордоном вважається винагородою. А в нас саме так і є. В нас посол – це премія.

Венедіктова в Швейцарії за чутками, Таран у Словенії по факту та десятки інших, кого замість нар відправляють на курорти, - це плювок тим професійним дипломатам, які все своє життя поклали кар’єрі й служінню державі. Навіщо десятиліття тратити на тонкощі дипломатичної науки, самовдосконалення, набування досвіду в міжнародних перипетіях – якщо з рук государя кожна списана ложкомийка може отримати статус надзвичайного посла в козирній країні, до якої професійний дипломат росте роками?

Дипломатія знецінена. Функції посла девальвовані. Статус міжнародника опущено нижче плінтуса.
А все тому, що владарі бананової республіки розцінюють свої посольства як приз, нагороду, відзнаку, пляж, шопінг, турпоїздку за державний кошт, такий собі заслужений відпочинок.

Виразно уявляю цей торг в очеретяному наметі вождя бананової республіки. «Підеш з посади? – Не піду. – А за яких умов підеш? – Вишліть мене послом в країну мальовничих озер та гір з бурьонками на смарагдових схилах. – Згода, по руках. Заслужила».

Дипломат – звучить шантажно.