Першовересень мене навів на думку про пропащість цілого поколі | Ostap Drozdov

Першовересень мене навів на думку про пропащість цілого покоління школярів 2020-2022.

Починаючи з карантину, пішов третій рік неуцтва, халяви, халтури, освітнього недбальства й пофігізму. Підростає ґенерація тіктокових невігласів, профанів, недоуків і незнайків. Через 10 років пожинатимемо плоди пустоцвітного, холостого покоління ні бе, ні ме.

Освіту ніби спеціяльно обнулили. Ще раніше, до дистанційки, я постійно побивався через те, що школа готує зубрил, які панічно бояться виходити за поля в зошитах, змалку привчаються дослівно повторяти учительські думки й не виділятися з решти класу, а також уважно рахують, з якої саме (шостої чи, не дай Бог сьомої) клітинки починати виводити «Класна робота». Пізніше такому школяреві втюхувалося репетиторство як невід’ємна складова «поступання».

І ось діти біженців потрапляють у європейські школи. Дуже мало задають додому. Індивідуальний підхід і грайлива манера засвоєння матеріалу. Заохочується дискусія з учителем. Вчитися цікаво, а не як у нас. Школа розвиває творчу уяву і критичне мислення, а не механічне дресирування пам’яті. Вчитель – не ментор із тоталітарною владою, а толерантний фасилітатор.

Якщо батьки не вкладають у свою дитину, то школа випустить порожню шкарлупу. Я за повне переведенння освіти на європейську концепцію. Радянська вже фсьо.