Начистоту. Псевдоволонтерство існує й процвітає. На цьому не о | Ostap Drozdov

Начистоту.
Псевдоволонтерство існує й процвітає. На цьому не одна людина собі заробила і на машинку, і на квартирку, і на родиний бізнесочок. Але є суттєвий нюанс.

У різних кутках країни сталися два гучні кейси. Львів і Запоріжжя.

Львів: пред’яву висунули двом пенсійного віку приватним особам, які без жодного контакту з державою займаються постачанням автівок на передову, а перед тим за свій кошт годували переселенців.

Запоріжжя: пред’яву на кілька мільйонів доларів висунули чиновникам, які, сидячи на державних посадах, організували схему й збули (це важко уявити) 22 морські контейнери, 389 залізничних вагонів і 220 фур.

Нюанс полягає в статусі підозрюваних. Львів – приватні благодійники. Запоріжжя – розкормлені чинуші з посадами. Ось і вся суть показушної боротьби з псевдоволонтерством: держава урівнює волонтерів (людей доброї волі) і держпосадовців (яких стріляти за таке мало).

Держава повинна жорстко карати всіх чиновників, які свої руці запхали до гуманітарної допомоги. А приватні волонтери, які збирають приватні пожертви від приватних людей, нікого не мають гребсти.

Вся їхня відповідальність і звітність – перед суспільством і своїми жертводавцями. В держави вони ні копійки не взяли, тож перед нею не повинні тремтіти. Прокрався волонтер – його швидко вичислять самі свої.

Волонтерство – це критерій відсутності дієвої держави. І воно зумисно валиться якраз нею – невдячною державою, для захисту якої включаються навіть пенсіонери.