#харків_залізобетон Вперше побував у Харкові з початку війни. | Tkachenko.UA

#харків_залізобетон

Вперше побував у Харкові з початку війни. Там війну відчуваєш по-справжньому: прифронтове місто з великими руйнуваннями, в очікуванні сирен та прильотів. Будівлі в центрі — без вікон, деякі — зі зруйнованими вщент поверхами та під’їздами. Всі мешканці знають, що, як тільки починається ніч, — чекати на прильоти. Рахують ракети. Кажуть, що цими днями тихіше — всього по 5-6 ракет чи снарядів на день. Зазвичай — до 20…

З одного боку, побачене викликає гнів від дій варварів щодо одного з найбільших міст і культурних маяків України. А з іншого боку, викликає надзвичайну шану до тих захисників Харкова, хто весь час, понад п’ять місяців, боронить надбання наукової, історичної та промислової потужності у другому за кількістю населення місті України. Всі вони затяті, всі вони — герої, як і сам героїчний Харків, який не здався і продовжує супротив.

Відвідав наші заклади культури та освіти. Перед кожним з них стоять свої виклики: збереження культурної спадщини і музейних експонатів, евакуація, ремонт після прильотів русні, збереження майна, початок навчального року.

Разом з головою ВЦА Олегом Синєгубовим, нашими колегами-депутатами ВРУ від Харкова і мером міста ми окреслили чіткий план дій. Харків буде під особливою увагою Міністерство культури та інформаційної політики України не тільки тому, що там найбільша кількість пам’яток культурної спадщини, які зазнали пошкоджень чи руйнувань під час війни (понад 100 об’єктів), але й тому, що це один з найважливіших рубежів української ідентичності — Слобожанщина, Україна, яку ми будемо боронити і все для цього робитимемо.