«Часто сквозь видимый миру смех льются невидимые миру слёзы». | Tkachenko.UA

«Часто сквозь видимый миру смех льются невидимые миру слёзы». Ці слова українського письменника Миколи Гоголя з «Мертвих душ» дуже актуальні 1 квітня. Сьогодні, не лише День дурня. Це ще й привід просто зараз глянути на свою книжкову полицю та знайти там книжку Гоголя. Саме Миколи Гоголя – одного з найвідоміших українських письменників, який народився саме у цей день 212 років тому, у Сорочинцях на Полтавщині.

Не хочу розписувати його літературний талант чи вплив на українську культуру. Усе це ми вчили в школі, дехто в вишах. Іронія в його творах залишається такою ж актуальною. Але зараз хочу поговорити про його українськість. Росіяни завжди позиціонували Гоголя як російського письменника та «класика російської літератури». Навіть в Україні його твори іноді йдуть у програмі «зарубіжки». Українця Гоголя, що народився на Полтавщині, примусово записали в росіяни. І лише за те, що він писав російською.

Насправді, Микола Васильович належав до українського козацького дворянського роду Гоголів-Яновських, пращуром якого вважається гетьман Правобережної України Остап Гоголь. Звісно, російська пропаганда через кишенькових «істориків» цей факт піддає сумніву. Бо звикла переписувати історію. Називаючи, наприклад, Тараса Шевченка російсько-українським поетом.

Коли писав цей пост, порівняв дві статті Вікіпедії про Гоголя. Українську та російські версії. Знаєте, що мене не здивувало? Що вони відрізняються за змістом.

Тож закликаю вас. Любіть Україну. Читайте українське. Зокрема, Миколу Гоголя.