#болото_історичне Громадянська війна в Україні словами очевид | Вісті озерця

#болото_історичне

Громадянська війна в Україні словами очевидців - рідкісні аудіо.

Олексій Голденвейзер, київський адвокат, один із членів Української центральної ради за квотою національних меншин. Застав весь процес творення української незалежної держави, від Грушевського до Винниченка. Мешкав у Києві ледь не до початку НЕПу, потім емігрував.

У 1960-х уже в штатах дав під запис інтерв'ю "Радіо Свобода" про ті події. І от удача, інтерв'ю недавно опублікували на сайті Колумбійського університету. Там в рамках проекту таких інтерв'ю багато, від різних учасників.

Пан Голденвейзер не сильно поважає українську справу, але при цьому досить об'єктивно оцінює переваги та недоліки усіх сторін. Розказує про перші та останнє засідання Центральної ради, виступи різних діячів, розстріли, лавочників і депутатів. Розповідає, як голова київської єврейської общини вітав Петлюру на вокзалі, особливості погромів (громили ледь не усі сторони), будні киян.

З повагою говорить про Грушевського, критикує Муравйова, проходиться по Скоропадському. Винничена згадує як "одну з небагатьох яскравих постатей українського національного руху". Голденвейзер був одним з тих, хто нарізав територію тодішній українській автономії і був присутній на останньому засіданні Центральної ради.

У фонд золотих цитат:

"Первое, что сделали немцы, когда заняли Киев в 1918 году — приказали вымыть вокзал. Для чего было снаряжено шестдесят баб. Тогда все над ними смеялись... Но ни одной другой власти, ни до, ни после, не приходило в голову подобного сделать!"

"Глава "Бунда" принялся остро распекать украинцев за сотрудничество с немцами. Однако ему сказали - что все это хорошо, но как же он предлагает воевать с немцами при нынешнем положении Украины. С задних рядов кто-то крикнул - "Так дайте ж йому рушницю". Смех разрядил обстановку".

"Русские вывески приказали снять, но украинских же не было... Так и стояли магазины без вывесок... Один спекулянт решил покупать буквы "ять", надеясь, что вскоре они вновь вернуться в обиход... Впрочем "яти" более никогда не возвращались".

"Мы отследили сценарий перемены власти - он всегда был один. Начинали с похорон жертв. Тогда был торжественный митинг на Софиевской... Потом проводили мобилизацию, на которую никто не являлся... Власть обещала - наказать не явившихся тюремными сроками - 10 лет. Однако все знали, что власть не простоит и 10 дней. В последнюю очередь начинали жечь документы".